1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



21 серпня 2019 року

Київ

справа №465/5960/14-а

адміністративне провадження №К/9901/14140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ОККАМА" до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження за касаційною скаргою Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду міста Львова у складі судді Дзеньдзюра С.М. від 22 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмича С.М., Гулида Р.М., Ліщинського А.М. від 22 січня 2016 року,



В С Т А Н О В И В :



ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2014 року приватне підприємство "ОККАМА" (далі - ПП "ОККАМА", позивач) звернулося до Франківського районного суду міста Львова з адміністративним позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Франківська районна адміністрація ЛМР, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР від 29 листопада 2012 року № 514 "Про демонтаж малих архітектурних форм на території району";

- визнати дії Франківської районної адміністрації ЛМР щодо демонтажу малої архітектурної форми (МАФ) за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 50, що належить ПП "ОККАМА" протиправними;

- зобов`язати Франківську районну адміністрацію ЛМР повернути демонтовану малу архітектурну форму ПП "ОККАМА".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розпорядженням Франківської районної адміністрації № 514 від 29 листопада 2012 року "Про демонтаж малих архітектурних форм на території району" зобов`язано ГНК "Гетьман" демонтувати малі архітектурні форми (МАФ), розміщені на прибудинковій території будинку № 50 на вул. В. Великого відповідно до схеми розташування МАФ, складеної ЛКП "Сонячне" згідно з додатком. Термін: до 12 грудня 2012 року. В подальшому працівниками Франківської районної адміністрації ЛМР демонтовано належний на праві приватної власності ПП "ОККАМА" кіоск та передано на зберігання до ЛКП "Шляхо-ремонтне підприємство Галицького району". Вважає розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР № 514 від 29 листопада 2012 року протиправним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не надано доказів законності прийнятого ним рішення, а також з преюдиційності фактів, встановлених у рішенні господарського суду, яке набуло законної сили, і яким відмовлено у задоволенні позову Франківської районної адміністрації до підприємства "ГНК Гетьман" про демонтаж МАФ, у тому числі тієї, що належить позивачу у даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Франківського районного суду міста Львова від 22 квітня 2015 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.



ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 09 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 465/5960/14-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду міста Львова від 22 квітня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.



СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що пунктом 7 ухвали Львівської міської ради від 15 грудня 2011 року № 1012 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18 грудня 2008 року № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності" визначено, що суб`єктам підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у тимчасових спорудах для провадження підприємницької діяльності у місячний термін з часу прийняття цієї ухвали забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм - ухвала від 18 грудня 2008 року № 2311), які не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4- ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7-ПРП, 8-З та термін договорів оренди земельних ділянок та оренди окремих конструктивних елементів благоустрою яких закінчився у 2011 році.

Згідно з пунктом 8 зазначеної ухвали, у разі нездійснення суб`єктами підприємницької діяльності у місячний термін демонтажу, районним адміністраціям у судовому порядку забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм-ухвала від 18 грудня 2008 року № 2311) для провадження підприємницької діяльності, які функціонують чи розміщені на території м. Львова без дозвільних, документів та не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ГТР, 7-ПРП, 8-3.

Франківською районною адміністрацією ЛМР на виконання вимог ухвали Львівської міської ради від 15 грудня 2011 року № 1012 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18 грудня 2008 року № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності" прийнято розпорядження № 514 від 29 листопада 2012 року "Про демонтаж малих архітектурних форм на території району", яким зобов`язано підприємство "ГНК Гетьман" демонтувати малі архітектурні форми (МАФ), розміщені на прибудинковій території будинку № 50 на вул. В. Великого відповідно до схеми розташування МАФ, складеної ЛКП "Сонячне" згідно з додатком. Термін: до 12 грудня 2012 року. Пунктом 2 розпорядження передбачено, що у випадку невиконання пункту 1 розпорядження відділам соціально-економічного розвитку, комунального господарства районної адміністрації спільно з Франківським райвідділом Головного управління міністерства внутрішніх справ у Львівській області здійснити демонтаж малих архітектурних форм, на прибудинковій території будинку № 50 на вул. Володимира Великого відповідно до схеми розташування МАФ, складеної ЛКП "Сонячне" згідно з додатком.

Відповідно до додатку до загаданого розпорядження визначено перелік малих архітектурних форм, самочинно встановлених на території району, до яких віднесено МАФ, що належить ПП "ОККАМА".

У подальшому, працівниками Франківської районної адміністрації ЛМР демонтовано належний на праві власності ПП "ОККАМА" кіоск на підставі розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР № 514 від 29 листопада 2012 року "Про демонтаж малих архітектурних форм на території району" та передано на зберігання до ЛКП "Шляхо-ремонтне підприємство" Галицького району, що стверджується актом прийому-передачі від 17 січня 2013 року.

Разом з тим, рішенням господарського суду Львівської області від 25 вересня 2012 року у справі № 5015/3387/12 за позовом Франківської районної адміністрації ЛМР до підприємства "ГНК Гетьман" про демонтаж малих архітектурних форм позов задоволено частково, а в задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача демонтувати самочинно встановлені малі архітектурні форми, які на схемі розташування МАФ, складеній ЛКП "Сонячне" позначені № 7, відмовлено, оскільки в додатку до розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР № 197 від 15 травня 2012 року "Перелік МАФ, які підлягають демонтажу" відсутні малі архітектурні форми, які на схемі розташування МАФ, складеній ЛКП "Сонячне" позначені № 7- орендар ПП "ОККАМА".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2013 року рішення господарського суду Львівської області від 25 вересня 2012 року скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання підприємства "ГНК Гетьман" демонтувати самочинно встановлену МАФ для провадження підприємницької діяльності на вул. В. Великого, 50 у м. Львові під № 6 та прийнято нове рішення про відмову в позові в цій частині. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 травня 2013 року у справі за позовом Франківської районної адміністрації ЛМР до Підприємства "ГНК Гетьман" про демонтаж малих архітектурних форм постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2013 року залишено без змін.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що позивачем під час звернення до суду першої інстанції порушено встановлений статтею 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду першої інстанції) строк звернення до адміністративного суду.

Крім того скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що пунктом 12.2.6 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21 квітня 2011 року № 376, передбачає, що самочинно встановленні МАФ підлягають демонтажу без попереднього судового розгляду.

Від учасників справи відзиву або заперечення на касаційну скаргу Франківської районної адміністрації не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Франківського районного суду міста Львова від 22 квітня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2016 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.


................
Перейти до повного тексту