ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
Київ
справа №295/13613/16-а
адміністративне провадження №К/9901/23067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 295/13613/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області
про виплату в повному обсязі призначеної пенсії та стягнення заборгованості по нарахованій але не виплаченій пенсії
за касаційною скаргою Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року (колегія суддів: Капустинський М.М., Мацький Є.М., Шидловський Б.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області (далі по тексту відповідач), в якому просила:
- зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 06 березня 2015 року в повному обсязі пенсію, без обмеження кінцевої дати, у розмірі, перерахованому відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року у справі № 295/13459/15-а та раніше поданих документів, при первинному призначенні пенсії 26 грудня 2013 року;
- стягнути з Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії, згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року у справі № 295/13459/15-а пенсії з 06 березня 2015 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 10 тисяч 821 грн. 97 коп., яка фактично була перерахована після 01 квітня 2016 року.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначила, що відповідач не виконує постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року у справі № 295/13459/15-а щодо виплати перерахованої пенсії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а також відповідач не виплачує пенсію у розмірі визначеному рішенням суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов`язано Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати позивачу, інваліду армії І групи, з 06 березня 2015 року в повному обсязі, без обмеження кінцевої дати, перераховану, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 р. пенсію, первинно призначену з 26 грудня 2013 року.
Стягнуто з Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховану але не виплачену позивачу, інваліду армії І групи пенсію, згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року з 06 березня 2015 року по 31 березня 2016 року в сумі 10821 (десять тисяч вісімсот двадцять одна грн.) 97 коп.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції змінено.
Стягнуто з Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховану але не виплачену позивачу, інваліду армії І групи пенсію, згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року з 06 березня 2015 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 10821 (десять тисяч вісімсот двадцять одна грн.) 97 коп.
Зобов`язано Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати позивачу, інваліду армії І групи, з 01 листопада 2016 року в повному обсязі, без обмеження кінцевої дати, перераховану, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року пенсію, первинно призначену з 26 грудня 2013 року.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Оскільки заборгованість у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії, згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2016 року у справі № 295/13459/15-а, яка фактично була перерахована після 01 квітня 2016 року, суд апеляційної інстанції уточнив період, замінив кінцеву дату "31 березня 2016 року" на "31 жовтня 2016 року" та зобов`язав Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати позивачу, інваліду армії І групи, уже не з 06 березня 2015 року, а з 01 листопада 2016 року в повному обсязі, без обмеження кінцевою датою, перераховану, відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року пенсію, первинно призначену з 26 грудня 2013 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 06 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 295/13613/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 295/13613/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 серпня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за станом здоров`я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року у справі № 295/13459/15-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року, задоволено позов ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок командира військової частини А 1262, що є правонаступником військової частини А 1735, №301 та №302 від 06 серпня 2015 року з 06 березня 2015 року.
Оскільки відповідачем здійснено перерахунок пенсії і утворено заборгованість по її виплаті, фактично, на думку позивача, рішення не виконано, остання, вважаючи, що її права, свободи та законні інтереси порушені, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2015 року, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідок командира військової частини А 1262 №301 та №302 від 06 серпня 2015 року, а також проведено нарахування суми коштів за період з 06 березня 2015 року по 31 жовтня 2016 року в сумі 10821,97 гривень. У зв`язку з цим рішення суду виконане в повному обсязі і виконавче провадження закрито.
Натомість, суди дійшли помилкових висновків щодо обґрунтованості позову ОСОБА_1 та прийняття рішення про його задоволення.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2016 року у справі № 295/13459/15-а, відповідно до якого позивачу здійснено перерахунок пенсії та донараховано 10821,97 гривень.
Тобто, предметом спору в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів; зобов`язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу в повному обсязі без обмеження кінцевої дати перераховану відповідно до постанови Богунського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2016 року пенсії, - є виконання відповідачем судового рішення в адміністративній справі № 295/13459/15-а, і намагання позивача в такий спосіб зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області виконати це судове рішення.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.