ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2019 року
Київ
справа №686/20273/17
адміністративне провадження №К/9901/46453/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 686/20273/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг про визнання дій незаконними, зобов`язання до вчинення певних дій, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2017 року у складі судді Логінової С.М. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Загороднюка А.Г.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, виконавчого комітету Хмельницької міської ради в особі комісії з питань надання населенню субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг про визнання дій незаконними, визнання рішення та повідомлення про відмову в призначенні субсидії незаконним.
Позивачка вважає, що відповідач незаконно відмовив їй у призначенні субсидії, як особі, яка не зареєстрована, але проживає у житловому приміщенні на підставі договору оренди, оскільки з жовтня 2015 року вона отримувала субсидію, проте, звернувшись у вересні 2017 року, у призначенні субсидії їй відмовили, хоч фактичні обставини не змінились.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач та члени її сім`ї є вимушеними переселенцями із Луганської області і перебувають на обліку в Управлінні соціального захисту населення Хмельницької міської ради, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідно до умов договору оренди квартири від 01 вересня 2015 року позивачка орендувала житлове приміщення по АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди. Строк дії цього договору закінчився 01 жовтня 2016 року.
З жовтня 2015 року позивачка отримувала субсидію.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Хмельницької міської ради з заявою про призначення субсидії на підставі постанови Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" зі змінами і доповненнями.
21 листопада 2017 року Комісія з питань надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відмовила у призначені субсидії позивачці, посилаючись на те, що наданий нею договір оренди оформлено з порушенням вимог частини 1 статті 810 ЦК України (відсутня умова про оплату за договором).
Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суди виходили з того, що наданий позивачкою договір оренди квартири не передбачає оплату за оренду житла, а тому не відповідає законодавчому визначенню договору оренди житла. Крім того, на момент звернення за субсидією вказаний договір вже не був чинним. Отже, такий договір не може бути підставою для надання позивачці субсидії.
У поданій касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати дії відповідачів незаконними та зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради призначити субсидію.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення).
Пунктом 6 Положення передбачено, що Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла (далі - орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.