ПОСТАНОВА
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа №819/3276/15
адміністративне провадження №К/9901/13889/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 (колегія у складі суддів Гулида Р.М., Кузьмича С.М., Улицького В.З.)
у справі 819/3276/15
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.10.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта банк" на підставі Договору за №003-19553-250215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий" у доларах США від 25.02.2015 в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 скасовано та ухвалено нову про задоволення позову.
4. 02.03.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача 1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 було відкрито провадження у справі. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду України 01.02.2018 справу було передано Верховному Суду.
6. Також Відповідач заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, однак ухвалою від 11.04.2016 Вищий адміністративний суд України відмовив в задоволенні такого клопотання.
7. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за його участі. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. 25.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ ʼʼДельта Банк" був укладений Договір банківського вкладу за № 003-19553-250215 терміном до 27.03.2015, відповідно до якого банк прийняв від апелянта на (депозитний) рахунок суму коштів в розмірі 3380 доларів США.
9. Платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46416289 від 25.02.2015 підтверджує зарахування вкладу у розмірі 3380,00 доларів США на особистий рахунок, згідно укладеного договору.
10. Пунктом 1.10. вищевказаного договору обумовлено, що у разі закінчення строку залучення вкладу, вклад виплачується шляхом зарахування коштів на поточний рахунок за № НОМЕР_1, який був відкритий в ПАТ "Дельта Банк" на ім`я позивача.
11. 02.03.2015 правлінням НБУ було винесено постанову № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".
12. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №51 розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.
13. Згодом позивач дізнався, що вкладникам АТ "Дельта Банк" за депозитними договорами, строк дії яких закінчився до 30.04.2015, включно, через АТ "Укрексімбанк" проводяться виплати в межах розміру гарантованої фондом суми до відшкодування, де його прізвища не було зазначено в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
14. 23.09.2015 Тимчасова адміністрація Банку надіслала на його адресу Повідомлення №8821/1884 про нікчемність укладеного Договору банківського вкладу (депозиту) за №003-19553-250215 від 25.02.2015 між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, відповідно до п. 7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
15. Позивач не погодився і звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти на рахунок, відкритий на ім`я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу іншого клієнта з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання ФГВФО на відшкодування грошових коштів за рахунок держави. Підтвердженням того, що кошти у сумі 3380 доларів США надійшли на вкладний (депозитний) рахунок позивача від третьої особи, а саме ОСОБА_2, є виписка по угоді № 003-19553-250215 від 25.02.2015 року та Реєстр операцій, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом.
17. Позивачем не доведено внесення вкладу на (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 особисто, а кошти у сумі 3380 доларів США надійшли на вищевказаний рахунок від ОСОБА_2, тобто від третьої особи, чим було порушено п.1.8. умов Договору, п.5.11 Правил № 14 та Постанову № 365. Тобто у відповідача 1 були відсутні правові підстави для включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
18. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок апелянта з поточного рахунку фізичної особи ОСОБА_2, його батька, який будучи похилого віку і знаходячись в хворобливому стані розпорядився перерахунком незначної суми належних йому коштів з свого поточного рахунку на депозитні рахунки своїх дітей та дружини, ще задовго до визнання НБУ 02.10.2015 "Дельта Банку" неплатоспроможним.
19. Права та зобов`язання банку, як сторони правочину, полягають у виконанні розпоряджень клієнта, обслуговуванні рахунку, технічному проведенні транзакцій клієнтів. Відтак, договір поточного рахунку та перерахунок коштів з нього не можуть бути віднесені до правочинів, які могли збільшити обсяг суми відшкодування Фонду, оскільки сума коштів на рахунку клієнта не збільшувалась та не перевищувала встановленого Законом ліміту відшкодування, а була рівномірно поділена в колі спадкоємців першої черги шляхом здійснення транзакцій, які були прийняті та проведені "Дельта Банком" по платіжних дорученнях з своїми клієнтами. У вказаних операціях по переказу коштів Банк здійснював обслуговування рахунків клієнта у відповідності до укладеного договору банківського рахунку. Отже, незалежно від того, чи призвело вчинення правочинів по переказу клієнтам безготівкових коштів, чи мало місце безпосереднє внесення клієнтами готівкових коштів, такі правочини не можуть бути віднесені до вчинених банком нікчемних правочинів, згідно вимог ст.38 Закону.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
21. Зазначає, що оскільки за результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 включно, за результатами роботи щодо перевірки за вкладними операціями було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Позивач втратив статус вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду.
22. Включення певного вкладника банку до повного переліку вкладників, а потім і до загального реєстру, означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду. Проте, позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається. Окрім того, Комісія дійшла висновку, що договори банківського вкладу (депозиту) укладені між банком та фізичними особами після 16.01.2015, тобто після визнання банку проблемним, за якими здійснювалось перерахування коштів з рахунків фізичних осіб, що одночасно є кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторам, а отже, такі договори є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
23. Операція з перерахування грошових коштів з поточного рахунку третьої особи безпосередньо на депозитний рахунок позивача суперечить п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ "Дельта Банк", що є обов`язковим до застосування сторонами (умов договору), зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Фактично ж кошти на рахунок позивача вносилися третьою особою, шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк".
24. У своєму відзиві Позивач покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів касаційної скарги з огляду на те, що я касаційна скарга зосереджена навколо твердження, що певна третя особа здійснила дроблення свого банківського вкладу, однак жодного доказу умислу у проведенні вказаної дії в період, коли жодна особа не могла знати про віднесення банку до проблемних не надано.