1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



20 серпня 2019 року



м. Київ

справа №9901/938/18

адміністративне провадження №П/9901/938/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кравчука В. М.,

суддів Олендера І.Я., Гімона М.М., Стародуба О.П.. Коваленко Н.В.



розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.



І. РУХ СПРАВИ



1. 30.11.2018 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов від ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя.

2. Позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 3268/15-18 від 25.10.2018 про відмову у звільненні ОСОБА_1 у відставку з посади судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області;

- зобов`язати Вищу раду правосуддя прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 у відставку з посади судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, на підставі ч. 3 ст. 127 Конституції України (в редакції від 28.06.1996), ст. 7 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ, ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 12.07.2018).

3. На думку ОСОБА_1, відмова Вищої ради правосуддя у задоволенні заяви про відставку є неправомірною, оскільки до стажу роботи на посаді судді мають бути зараховані стаж роботи адвокатом, який в сукупності дає право на відставку судді.

4. Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2018 відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. 28.12.2018 від Вищої ради правосуддя до Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Крім того, Вища рада правосуддя надала докази направлення відзиву на позов ОСОБА_1 та копії матеріалів, які стали підставою прийняття рішення про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді.

6. 08.02.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.



ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



7. ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, 14.10.2018 їй виповнилось 65 років.

8. Указом Президента України "Про призначення суддів" від 15.01.2001 № 12/2001 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області строком на п`ять років.

9. Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 22.12.2005 № 3281-ІV ОСОБА_1 обрано на посаду судді безстроково.

10. 11.10.2018 до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1 від 08.10.2018 про звільнення з посади судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у відставку з 16.10.2018 на підставі ч.1 ст. 116, ч. 2 ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 12.07.2018).

11. До заяви від 08.10.2018 додала, зокрема, довідку від 08.10.2018, видану за підписом керівника апарату Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, відповідно до якої стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді - 17 років 08 місяців, стаж роботи в адвокатурі - 23 роки 05 місяців.

До стажу зараховано такі періоди:

- 07.1975 - 07.1977 - студентка Томського державного університету;

- 08.1977 - 01.1978 - стажер Донецької обласної колегії адвокатів;

- 01.1978 - 10.1994 - адвокат Донецької обласної колегії адвокатів;

- 10.1994 - 01.2001 - адвокат Маріупольської центральної міської колегії адвокатів;

- 01.2001 - 02.2008 - суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області;

- 02.2008 - 02.2013 - заступник голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області;

- 02.2013 - по т.ч. - голова Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

12. Згідно з довідкою від 15.11.2018, виданою за підписом в.о. голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді станом на 05.08.2018 складає 19 років 06 місяців 10 днів, з яких:

- 2 роки (25.10.1994 - 24.10.1996) - адвокат Маріупольської центральної міської колегії адвокатів;

- 07 років 01 місяць (29.01.2001 - 28.02.2008) - суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області;

- 04 роки 11 місяців 14 днів (29.02.2008 - 11.02.2013) - заступник голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області;

- 05 років 05 місяців 25 днів (12.02.2013 - 06.08.2018) - голова Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

13. 17.10.2018 до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1, в якій вона просить не розглядати її заяву про звільнення з посади судді у відставку до проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з нею співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання, призначеної на 23.10.2018.

14. 25.10.2018 за результатами розгляду матеріалів заяви про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у відставку рішенням Вищої ради правосуддя № 3268/0/15-18 відмовлено у звільненні з посади судді у відставку.

15. Рішення мотивовано тим, що суддя Кір`якова Н.П., крім стажу роботи на посаді судді, який становить 17 років 9 місяців, також має 11 місяців 22 дні стажу, який може бути зарахований до стажу, що дає право на відставку, який складається з періоду половини строку навчання на денній формі в Томському державному університеті (з 18.07.1975 по 01.07.1977). Також суддя має 22 роки 11 місяців стажу, який складається з періоду роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів та адвокатом Маріупольської центральної міської колегії адвокатів.

Проте з огляду на пункт 34 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до стажу, що дає право на відставку судді, періоди її роботи адвокатом, оскільки на день обрання позивача суддею, робота на зазначених посадах не визначалася як стаж, що дає право на відставку. Зазначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку, зараховується інша діяльність судді лише протягом 11 місяців 22 днів. До загального стажу роботи ОСОБА_1, який би давав їй право на відставку, можна зарахувати лише 18 років 9 місяців з необхідних 20 років.

16. Вважаючи рішення Вищої ради правосуддя від 25.10.2018 №3268/0/15-18 протиправним, позивач звернулася до суду із позовом.



ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН



17. Позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя зазначає, що у зв`язку з прийняттям Закону України № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд", який набрав чинності 05.08.2018, і яким внесено зміни до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII (в редакції від 12.07.2018), має необхідний стаж роботи, який дає їй право на відставку.

18. Відповідно до пункту 34 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судді, призначені до набрання чинності Закону України №2447-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" зберігають визначення стажу роботи на посаді судді за законодавством, що діяло на день їхнього призначення.

19. Частина 3 статті 127 Конституції (в редакції, що діяла в період з 28.06.1996 до 05.07.2001) передбачала, що на посаду судді міг бути рекомендований громадянин України, який, зокрема, мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше 3 років. Водночас, стаття 7 Закону України № 2862-ХІІ від 15.12.1992 "Про статус суддів", що діяв до 05.07.2001, тобто на день призначення позивача на посаду судді, передбачала, що право на зайняття посади судді мав громадянин України, який, зокрема, мав вищу юридичну освіту і стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше 2 років. Також до її стажу роботи на посаді судді на підставі ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-VIII (в редакції від 12.07.2018) повинен бути зарахований стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), який давав право на призначення судді на посаду, а не право на відставку.

20. На думку позивача, оскільки вона вперше була призначена суддею на підставі вимог частини 1 статті 7 Закону України № 2862-ХІІ від 15.12.1992 "Про статус суддів", яка не була змінена на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді, до стажу її роботи на посаді судді необхідно зарахувати щонайменше 2 роки, а з урахуванням статті 127 Конституції України - 3 роки стажу роботи адвокатом.

21. Відповідач не врахував, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи, професійної діяльності, який давав право на призначення судді на посаду, а не на відставку.

22. Отже, вважає, що до стажу, що дає право на відставку, слід зарахувати половину строку навчання 11 місяців 22 дні, а також 3 роки стажу адвокатської діяльності.

23. Відповідач проти позову заперечував. Зазначає, що рішення прийняте на підставі наявних у Вищій раді правосуддя документів, матеріалів перевірки та у відповідності до норм чинного законодавства України.

24. Зокрема, відповідач, з посиланням на абзац 4 п. 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII (далі - Закон № 2862-ХІІ), абзацу 2 ст. 1 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10 липня 1995 року № 584/95 (далі - Указ Президента України № 584/95), вказує, що періоди роботи позивача адвокатом не можуть бути зараховані ОСОБА_1 до стажу, що дає право на відставку судді, оскільки на день обрання позивача суддею, робота на зазначених посадах не визначалася як стаж, що дає право на відставку судді.



IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ



25. Оцінивши обставини справи, підтверджені доказами, аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов наступних висновків.

26. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. У відповідності до положень пункту 4 частини 6 ст. 126 Конституції України суддя обіймає посаду безстроково. Підставами для звільнення судді є подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

28. Частиною 2 статті 127 Конституції України (чинна редакція) встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

29. Частиною 3 статті 127 Конституції України (редакція у період з 28.06.96 до 05.07.2001) визначалось, що на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.

30. У відповідності до положень статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка серед іншого ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

31. Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (втратив чинність згідно із Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів") на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

32. Відповідно до ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ "Про статус суддів" до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.


................
Перейти до повного тексту