ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3028/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), Ткач І.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
відповідача - Панчохи О.С.,
третьої особи 2 - Биченко С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства компанія "Ельба"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Морозов С.М.)
від 06.11.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Агрикова О.В., судді - Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)
від 18.04.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства компанія "Ельба"
до Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінанта Трейд",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний банк України
про визнання припиненими зобов`язань та зобов`язання вчинити дії.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень проти позову.
1.1. 16.03.2016 Публічне акціонерне товариство компанія "Ельба" (надалі - ПАТ "Ельба") звернулось з позовом до Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (надалі - Недержавний пенсійний фонд) про:
1) визнання припиненим зобов`язання зі сплати відповідачу відсоткового доходу за облігаціями з третього по восьмий відсотковий періоди, визначені п. 3.8.1. Проспекту емісії облігацій позивача, зареєстрованому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 15.10.2013р. № 188/2/2013,
2) визнання припиненим договору іпотеки від 23.12.2013, укладеного між сторонами у справі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е., зареєстрованого в реєстрі за № 2851,
3) зняття заборони, що накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Е., зареєстрованої в реєстрі за № 2852, щодо відчуження нерухомого майна, переданого в іпотеку, що належить позивачеві, а саме: нежитлової будівлі, літ. А пл. 918 кв.м; нежитлової будівлі, літ. Б пл. 1074,10 кв.м; нежитлової будівлі, літ. Г пл. 226,70 кв.м; що розташовані за адресою: Київська обл., Сквирський район, село Тхорівка, вул. Сквирська, будинок 42 .
1.2. Позивач, посилаючись на норми частини 1 статті 4, статті 7 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", статті 512, 514 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку", стверджує, що зобов`язання позивача зі сплати відповідачу відсоткового доходу за облігаціями за 3 - 8 відсоткові періоди та договір іпотеки є припиненими, оскільки 20.11.2017 право власності на облігації у кількості 18 558 штук перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта Трейд" (надалі - ТОВ "Домінанта Трейд") і одночасно перейшло право вимоги, в тому числі щодо сплати відсоткового доходу за облігаціями за відсотковий період, що завершився до моменту відчуження облігацій третій особі.
1.3 В обґрунтування позову позивач посилався на такі обставини:
1.3.1. Згідно з проспектом емісії облігацій, зареєстрованим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 15.10.2013 за №188/2/2013 (далі- проспект емісії), ПАТ "Ельба" емітувало іменні відсоткові звичайні облігації серії-А, з датою погашення 30.10.2018 та сплатою відсотків (протягом 10 періодів. Кожний відсотковий період складає півроку.).
1.3.2. Відповідно до договорів купівлі-продажу позивач продав, а відповідач прийняв та оплатив загальну номінальну вартість у розмірі 18558000,00 грн за іменні відсоткові, звичайні облігації, емітовані позивачем, у кількості 18 558 штук, номінальною вартістю 1 000 грн кожна.
1.3.3. У забезпечення зобов`язань ПАТ "Ельба" щодо викупу та погашення та/або сплати відсоткового доходу облігацій, 23.12.2013 сторони уклали договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибігою С.Є., зареєстрований за №2851.
1.3.4. За перший відсотковий період (з 28.10.2013 по 27.04.2014) позивач виплатив відсотки в розмірі 1 683 774,25 грн. За другий відсотковий період (з 28.04.2014 по 27.10.2014) зобов`язання по сплаті відсоткового доходу в розмірі 1 860 810,66 грн виконано відповідно до договору про задоволення вимог заставодержателя від 12.05.2015 шляхом передачі заставодержателю (відповідачу) права власності на предмет застави (товари в обороті (обладнання)).
1.3.5. 20.11.2017 облігації позивача у кількості 18 558 штук відповідач відчужив третій особі - ТОВ "Домінанта Трейд", що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 20.11.2017 по 21.11.2017.
1.3.6. 26.02.2018 та 13.03.2018 відповідач виставляв на продаж право вимоги за облігаційними зобов`язаннями відповідача зі сплати купонного (відсоткового) доходу за 3-8 відсоткові періоди у розмірі 11134800,00 грн, які забезпечені іпотекою, але торги не відбулись.
1.4. Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, що відповідно до абз. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов`язань, що підтверджуються облігацією. На дату виплати відсоткового доходу до 20.11.2017, встановленої підпунктом 3.8.1 пункту 3.8 Проспекту емісії, облігації належали відповідачу, а правочину щодо відступлення права вимоги щодо сплати відсоткового доходу за 3-8 відсоткові періоди на загальну суму 11 134 800,00 грн не укладалися, тому право вимоги щодо сплати цього відсоткового доходу належить відповідачу, а не третій особі, яка 20.11.2017 придбала облігації позивача.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Суд, керуючись нормами статей 15,16, 194, частини 1 статті 197, частини 1 статті 509, статей 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, частин 1 та 4 статі 3, частини 1 статті 4, статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України", статті 17 Закону України "Про іпотеку" дійшов таких висновків:
2.2.1. перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов`язань щодо виплати відповідачу відсоткового доходу за 3-8 відсоткові періоди, оскільки станом на дату виплати відсоткового доходу за 3-8 відсоткові періоди відповідач виступав власником облігацій серії А у кількості 18 558 шт., загальною номінальною вартістю 18 558 000,00 грн і саме йому належить право вимоги відсотків за вказані періоди згідно з п. 3.8. Проспекту емісії, відповідне зобов`язання зі сплати відсоткового доходу у позивача перед відповідачем не припинилось.
2.2.2. до третьої особи, що 20.11.2017 придбала облігації, перейшло право вимоги виплати відсоткового доходу за 9-10 відсоткові періоди, визначені у п. 3.8.1. Проспекту емісії.
2.2.3. оскільки зобов`язання позивача зі сплати відсоткового доходу за 3-8 відсоткові періоди не припинилось, вимоги позивача щодо визнання припиненим договору іпотеки та зняття заборони відчуження з нерухомого майна, переданого в іпотеку, що належить позивачеві також визнаються необґрунтованими як похідні від першої вимоги (основного зобов`язання).
2.2.4. у цій справі відсутнє порушене право позивача.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 05.06.2019 ПАТ "Ельба" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2019 у справі №910/3028/18, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували норми частини 1 статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", частини 1 статті 197, статей 512, 514 Цивільного кодексу України, оскільки безпідставно не брали до уваги те, що до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), а у біржовому контракті щодо відчуження облігацій відсутнє застереження, що новому власнику не передається право вимоги по сплаті відсотків за облігаціями за минулі періоди. За таких обставин, скаржник вважає, що суди дійшли помилкового висновку, що до нового власника не перейшли права вимоги по сплаті відсотків за облігаціями за 3-8 відсоткові періоди, і позивач, як емітент облігацій, несе зобов`язання по сплаті цих відсотків перед відповідачем.