У Х В А Л А
19 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/142/19
Провадження № 11-537заі19
Велика
Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 9901/142/19 за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС) про визнання дій протиправними й зобов’язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 9901/142/19 за його позовом до ВККС про визнання дій протиправними й зобов’язання вчинити дії.
Згідно з вимогами статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) здійснено підготовку справи до розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки у цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи у такому випадку не підлягають з’ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім того, відповідно до частини другої статті 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5–7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Стаття 294 КАС України містить перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, зокрема, у пункті 3 частини першої цієї статті зазначена ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Велика
Палата Верховного Суду створила учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 9901/142/19 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов’язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про розгляд справи у судовому засіданні за його участі.
Керуючись статтями 294, 311, 312, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд у судовому засіданні за його участі адміністративної справи № 9901/142/19 за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними й зобов’язання вчинити дії.
2. Призначити справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними й зобов’язання вчинити дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 30 жовтня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копії цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.