Постанова
іменем України
20 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 466/6538/15-к
провадження № 51-23км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140090001414, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі – КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов’язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов’язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Постановлено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2: у рахунок відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу відповідно на користь ОСОБА_3 – 11 000 грн та 3700 грн; на користь ОСОБА_4 – 10 000 грн та 2000 грн, а також у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 – 10 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_2 25 квітня 2015 року о 23:00 на сходовому майданчику третього поверху багатоквартирного будинку № 6 на вул. Скиданій у м. Львові вчинили грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень. Реалізуючи спільний умисел, ОСОБА_1 безпричинно дерев’яною битою завдав ОСОБА_4 численних ударів по спині й кінцівках, чим заподіяв потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді синців, а ОСОБА_2 розпилив сльозогінний газ із газового балончика "Терен-4" в обличчя ОСОБА_4 і ОСОБА_3, чим заподіяв кожному з потерпілих легких тілесних ушкоджень у вигляді хімічного опіку кон’юнктиви і рогівки обох очей 1 ступеня. Коли ж потерпілим удалося втекти від хуліганів до квартири ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перешкоджали зачиненню дверей, і останній продовжував розпилювати газ усередину квартири спочатку через незачинені двері, а потім через вікно, яке виходить з квартири на балкон загального користування.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишив без змін.
Судові рішення щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року щодо нього і закрити кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Стверджує, що досудове і судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, а висновки суду про те, що він у групі осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, учинив хуліганські дії, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і вирішення цивільних позовів потерпілих. Вказує, що в його діях відсутній хуліганський мотив як обов’язкова ознака злочину, передбаченого ст. 296 КК. Наголошує, що конфлікт між ним і потерпілими відбувся на ґрунті особистих неприязних стосунків і його дії не супроводжувалися грубим порушенням громадського порядку, а застосування дерев’яної бити і газового балончика, які не є предметами, заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, повʼязане із захистом законних інтересів сім’ї ОСОБА_1 від протиправних дій потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з якими у ОСОБА_1 тривалий час існують неприязні відносини. Коли 25 квітня 2015 року на сходовому майданчику виник черговий конфлікт між сусідами, в ході якого ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 побили членів родини ОСОБА_1 - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, про що телефоном йому повідомила дружина ОСОБА_8, він із ОСОБА_2 прибув на місце події виключно з метою припинення неправомірних дій потерпілих, а битою і балончиком, які він узяв для самооборони, скористався лише тоді, коли ОСОБА_5 напав на нього із ножем. Звертає увагу на те, що самі потерпілі у заявах до поліції просили притягнути його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК, проте орган досудового слідства безпідставно перекваліфікував його дії на ч. 4 ст. 296 КК. Зазначає, що суд в основу вироку поклав неправдиві й суперечливі показання потерпілих, при цьому не дав належної оцінки показанням самих засуджених, показанням свідків обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_8, показанням працівників правоохоронних органів, які прибули на виклик на місце події, висновкам судово-медичних експертиз про виявлення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 і ОСОБА_7
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Чабанюк Т.В. вважала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 необґрунтованою, просила залишити судові рішення щодо нього без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.