Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 643/15118/18
провадження №61-10505св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1,
відповідачі: прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2018 року у складі судді Сугачової О. О. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до прокуратури Харківської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що спричинюється слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 та його помічником.
Позов мотивовано тим, що вказані посадові особи прокуратури Харківської області перевищують свої службові повноваження при виконанні службових обов’язків, використовують, приховують особливо тяжкі злочини проти заявників та заручників, і вірогідно, вчиняють злочини проти правосуддя на користь та в інтересах безпеки прокурорів, зазначених у її заяві до прокурора Харківської області.
Зазначала, що їй спричинено моральну шкоду у звʼязку із невиконанням, неналежним виконанням протягом тривалого часу посадових обов’язків працівниками прокуратури Харківської області.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на її користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди в розмірі 30 000 грн спричиненої посадовими (службовими) особами прокуратури Харківської області, зокрема слідчим першого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 та його помічником.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довела достатніми та допустимими доказами факт заподіяння їй шкоди та її розмір, а також протиправність поведінки посадовими особами прокуратури Харківської області та причинного зв’язку між такою поведінкою і заподіяною їй шкодою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Вважає, що вона надала докази та довела завдання їй шкоди незаконними рішеннями, дією та бездіяльністю органів державної влади.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У травні 2018 року ОСОБА_1 з ОСОБА_3 звертались до прокуратури Харківської області із заявою про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження щодо прокурорів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших, які перешкоджають реєстрації та розслідуванню кримінальних порушень їх прав, приховують злочини.
Відповідно копії постанови слідчого від 28 грудня 2017 року, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України (а.с. 17).
Відповідно до копії заяв, позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зверталися до правоохоронних органів, органів прокуратури, судів різних інстанцій.
Згідно з відповіддю на заяву позивача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань стосовно слідчого Мірошниченко О. М., в якій зазначено, що заява з якою звернулася позивач не містить обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення зазначеною особою (а.с. 10).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.