Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/24215/15-ц
провадження №61-21711св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
відповідач - ОСОБА_1,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі – ПАТ "Дельта Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 643 905,11 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 06 серпня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 23 528,00 доларів США на умовах, визначених договором на строк з 06 серпня 2006 року по 06 серпня 2015 року.
3. За умовами договору про передачу активів та кредитних зобов’язань, укладеного 30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України, ТОВ "Укрпромбанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора у зазначених зобов’язаннях, та до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
4. Позивач указував, що позичальник умови договору виконує неналежним чином, допустив утворення заборгованості, тому просив позов задовольнити
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року у складі судді Рибака М. А. позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" 396 016,01 грн заборгованості за кредитним договором, із яких: 227 302,63 грн заборгованість по кредиту; 168 713,38 грн заборгованість за відсотками. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом та пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.
7. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки виконавчий напис нотаріуса не виконано, заборгованість не погашено, тому позов підлягає задоволенню з урахуванням строків позовної давності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
9. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що наявність виконавчого напису нотаріуса, за відсутності реального виконання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання.
10. Разом із тим, апеляційний суд зазначив, що питання стягнення суми боргу за кредитом вирішено у обраний банком спосіб шляхом
вчинення 19 грудня 2011 року виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на автомобіль боржника в рахунок погашення заборгованості станом на 13 жовтня 2011 року в сумі 162 958,91 грн. Сама по собі відсутність даних про виконання виконавчого напису нотаріуса не дає підстав для повторного стягнення суми боргу за кредитним договором, тому банк має право вимагати стягнення відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасне повернення коштів, проте, таких вимог не пред’явив.
11. Апеляційний суд також указав про відсутність правових підстав для застосування строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно встановив обставини справи, які мають значення для справи, в результаті чого ухвали рішення з порушенням норм закону. Зокрема, апеляційний суд не врахував, що кредитний договір діє до повного виконання зобов’язань. Однак, боржник взяті за кредитним договором зобов’язання не виконав у повному обсязі, порушив умови щодо погашення кредиту та відсотків за його користування.
14. Касаційна скарга також містить посилання на те, що стягнення за виконавчим написом нотаріуса вчиненим 19 грудня 2011 року не проводилось, заборгованість не стягнута.
Доводи інших учасників справи
15. Інші учасники справи письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
17. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
19. У квітні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
20. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
22. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
23. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. 06 серпня 2008 між ПАТ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит в сумі 23 528,00 доларів США зі сплатою 14,45% річних строком до 06 серпня 2015 року з метою придбання автомобіля.
25. Відповідно до пункту 2.4. кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі на менш як 280,10 доларів США по 20 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.
26. У пунктах 2.6. та 2.7. кредитного договору сторони погодили, що проценти за користування Кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту. Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним повернення кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку або шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника, відкритого у банку.
27. 30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов’язань, відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" передало (відступило) ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінило ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора у зазначених зобов’язаннях, та до
ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
28. 19 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком В. С. було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на автомобіль марки "Додж", 2008 року випуску, який належить ОСОБА_1 За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля запропоновано задовольнити вимоги Дельта Банку за кредитним договором в розмірі 162 958,91 грн.
29. Виконавчий напис пред’явлено до виконання у ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві та 18 серпня 2014 року відкрито виконавче провадження.
30. Даних про виконання вказаного виконавчого напису матеріали справи не містять.
31. Пред’являючи позов, ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути заборгованість за кредитним договором у розмір 643 905,11 грн, яка утворилась станом
на 31 липня 2015 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
33. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.