Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 564/1902/17-ц
провадження № 61-42964св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4,
відповідачі – Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" та ОСОБА_4 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року у складі судді Олійник П. В. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструк С. В. та Шимків С. С. у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" про захист прав споживача, стягнення недоотриманих відсотків за користування банківськими вкладами і суми трьох процентів річних та інфляційних втрат,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі – ПАТ КБ "Приватбанк" або банк) правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживача, стягнення недоотриманих відсотків за користування банківськими вкладами і суми трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Позовні вимоги було мотивовано тим, що банк безпідставно користувався його коштами протягом трьох років внаслідок чого у нього виникло право на стягнення інфляційних втрат і суми трьох процентів річних. Також відповідачем не повернуто передбачені договорами банківського вкладу відсотки за користування коштами, а тому вважає, що вони підлягають стягненню в судовому порядку.
Позивач просив стягнути 152 721, 21 грн недоотриманих відсотків за вкладом "Стандарт" № SAMDNWF0070020912300 з 18 серпня 2014 року по 17 серпня 2017 року, 3 687 доларів США недоотриманих відсотків за користування вкладом "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912900 за той самий період часу, 137 388, 53 грн інфляційних втрат за той самий період часу і 21 898, 85 грн суми трьох процентів річних за той самий час.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Костопільського районного суду від 11 квітня 2018 року позов ОСОБА_4 до банку було задоволено частково.
Стягнуто із ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_4 інфляційні втрати за безпідставне користування вкладом "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912300 з 18 вересня 2014 року по 17 серпня 2017 року в розмірі 137 388, 53 грн, суму трьох процентів річних за вкладом "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912300 з 18 вересня 2014 року по 17 серпня 2017 року в розмірі 7 787, 50 грн в межах строків позовної давності та 867, 84 грн в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із часткової доведеності та обґрунтованості позову, оскільки ОСОБА_4 не довів тих обставин, що процентна ставка за депозитним вкладом після закінчення терміну дії договору становить саме той розмір, на якому він наполягав у судовому засіданні. Місцевий суд зазначав, що позов у цій частині не ґрунтується на сукупності належних і допустимих доказів, а тому в позові про стягнення недоотриманих відсотків за банківськими вкладами позивачу було відмовлено.
Щодо стягнення інфляційних втрат та суми трьох процентів річних, то суд з урахуванням обставин справи стягнув із ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивача 137 388, 53 грн інфляційних втрат за безпідставне користування вкладом "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912300 з 18 вересня 2014 року по 17 серпня 2017 року в розмірі 137 388, 53 грн та суму трьох процентів річних за вкладом "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912300 з 18 вересня 2014 року по 17 серпня 2017 року в розмірі 7 787, 50 грн, частково задовольнивши позов у цій частині.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 26 травня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ПАТ КБ "Приватбанк" було залишено без задоволення, а рішення Костопільського районного суду від 11 квітня 2018 року без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що закінчення строку дії договору в разі невиконання зобовʼязань не припиняє зобов’язальних правовідносин, а перетворює їх в охоронні, що містять обов’язок відшкодувати заподіяні збитки, передбачені договором або законом.
Будь-яких доказів на підтвердження розміру процентних ставок за користування грошовими коштами за спірних обставин ОСОБА_4 не надав, а сам по собі письмовий розрахунок неотриманих відсотків, що зроблений ним, не ґрунтується на сукупності належних і допустимих доказів, отже відмовляючи у стягненні процентів за договорами вказав, що місцевий суд дійшов обґрунтованих висновків.
Суд апеляційної інстанції також погодився із висновками місцевого суду щодо стягнення із відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, та перевіривши розрахунок цих сум здійснений судом першої інстанції прийшов до висновку про його вірність.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні-вересні 2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційні скарги на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2018 року в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили: ПАТ КБ "Приватбанк" – скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, ОСОБА_4 – змінити рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення недоотриманих відсотків, в іншій частині залишити без змін.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ПАТ КБ "Приватбанк" мотивована тим, що суд першої інстанції допустив помилку при розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, а суд апеляційної інстанції його належним чином не перевірив чим суди допустили однобічність та неповноту судового розгляду.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення принципу змагальності сторін, яке полягало в тому, що ним було безпідставно не взято до уваги дані про розміри процентних ставок за користування грошовим вкладом, а суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання позивача про витребування у відповідача інформації про дійсний розмір відсоткової ставки чим позбавив його можливості надати достовірні дані.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Костопільського районного суду Рівненської області.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами було встановлено, що 23 листопада 2013 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070020912900, за яким вкладник передав банку 8 700 доларів США для розміщення на депозитному рахунку строком на 3 місяці, тобто до 23 лютого 2014 року, з нарахуванням відсотків за користування коштами в розмірі 6, 5%. 07 грудня 2013 року депозитний вклад позивачем було поповнено на 2 000 гривень.
Цього ж дня між ними було укладено договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070020912300, за його умовами, вкладник передав на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 60 000 грн для розміщення на депозитному рахунку строком на 3 місяці з нарахуванням відсотків в розмірі 16% річних. 07 грудня 2013 року вклад додатково було поповнено на 29 000 гривень.
В подальшому, 23 лютого 2014 року, дію зазначених договорів продовжено (пролонговано) на той самий термін – три місяці, тобто до 23 травня 2014 року.
29 квітня 2014 року позивач подав заяву до ПАТ КБ "Приватбанк" з вимогою про повернення суми депозитів та нарахованих на них відсотків достроково. Однак банк знехтував заявою, з огляду на що ОСОБА_4 пред’явив відповідний позов до суду про повернення вкладів.
07 листопада 2014 року рішенням Костопільського районного суду від 7 листопада 2014 року позов було задоволено частково, зобовʼязано ПАТ КБ "Приватбанк" повернути позивачу: відповідно до договору "Стандарт" №SAMDNWFD0070020912900 від 23 листопада 2013 року вклад у сумі 10 700 доларів США та виплатити недоотримані відсотки в розмірі 9% від суми вкладу за період з 24 лютого 2014 року по 23 травня 2013 року у сумі 236, 06 доларів США; відповідно до договору "Стандарт" №SAMDNWD0070020912300 від 23 листопада 2013 року вклад у сумі 89 000 грн та виплатити недоотримані відсотки в розмірі 18% від суми вкладу за період з 24 лютого 2014 року по 23 травня 2014 року у сумі 4 005 грн; збитки, завдані невиконанням зобовʼязань за договором "Стандарт" №SAMDNWD0070020912300 від 23 листопада 2013 року, за період з 24 травня 2014 року по 18 серпня 2014 року у сумі 4 450 грн інфляційних втрат та суми трьох процентів річних від суми боргу за вказаний період у сумі 623, 08 грн.