Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 686/19440/15-ц
провадження №61-31712св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 липня 2016 року у складі судді Козак О. В. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Талалай О. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі – ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 48 029,36 доларів США, що еквівалентно 1 060 488,27 грн та 53 024,46 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США на умовах, ви значених договором, на термін до 22 листопада 2010 року.
3. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки, укладеним того ж дня між банком та ОСОБА_2, відповідно до умов якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
4. Позивач указував, що позичальник умови договору виконує неналежним чином, допустив утворення заборгованості, тому просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 липня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 029,36 доларів США, що еквівалентно
1 192 895,61 грн, із яких заборгованість по: кредиту – 12 337,20 доларів США; процентам – 35 692,16 доларів США: штрафу (фіксована частина) – 250 грн та, штрафу (процентна складова) – 53 024,46 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини сторін випливають з кредитного договору. Позичальник допустив утворення заборгованості, тому є підстави для її стягнення в судовому порядку.
7. Водночас, місцевий суд прийшов висновку по відмову в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 з підстав припинення поруки на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2016 року залишено без змін.
9. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог банку до позичальника ОСОБА_1, оскільки останній в повному обсязі не виконував взятих зобовʼязань по кредиту, а тому згідно закону та умов кредитних договорів позичальник повинен сплатити банку заборгованість по кредитному договору та штрафні санкції.
10. Разом із тим, апеляційний суд указав, що в позові до поручителя відмовлено і рішення суду в цій частині не оскаржується, тому не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга мотивована тим, що покладаючи на боржника обов’язок по сплаті процентів після закінчення строку дії кредитного договору, у розмірі, визначеному умовами кредитного договору, суд не врахував, що в такому випадку нарахування відсотків повинно здійснюватись на рівні відповідної облікової ставки Національного банку України, оскільки умовами договору не встановлено розміру процентів після закінчення дії договору.
13. Касаційна скарга також містить посилання на те, що внаслідок неправильного застосування положень статті 534 ЦК України, суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з тим, що в період часу з 02 березня
2011 року по 12 квітня 2012 року сплати у загальному розмірі 1 273,02 доларів США йшли саме в рахунок погашення тіла кредиту, оскільки за наявності заборгованості зі штрафів та відсотків, така сума повинна була першочергово спрямовуватись, згідно з положенням даної норми права та пункту 4.8 кредитної угоди, у повному обсязі на погашення прострочених відсотків та штрафів.
Доводи інших учасників справи
14. Інші учасники справи письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
16. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
18. У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
19. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
21. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
22. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23. 04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду, за умовами якої банк надає позичальнику кредит в загальній сумі 20 000 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту
22 листопада 2010 року зі сплатою 14% річних. Видача кредиту буде здійснюватись окремими частинами - траншами після підписання окремих додаткових договорів про видачу траншу. Строк повернення кредиту встановлюється договорами та графіками погашення кредиту і відсотків. Позичальник за умовами договору зобов’язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду у строки, встановлені даною угодою і договорами про видачу траншів (пункти 1.1., 1.2, 1.3, 2.2.3).
24. У пунктах 6.6, 6.8 угоди сторони погодили, що у випадку порушення позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, передбачених даною угодою більш ніж на 120 днів, в зв’язку з чим банк змушений звернутись до суду, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. та 5% від суми позову. Строк позовної давності з вимогами щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом штрафів за даною угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 (п’ять) років.
25. 04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу траншу, за умовами якого банк зобов’язується надати позичальнику транш у вигляді кредитних коштів згідно умов кредитної угоди від 04 грудня 2007 року в сумі 20 000 доларів США. Строки повернення траншу кредиту та відсотків визначаються згідно графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1 до даного договору). Транш кредиту і відсотки погашаються шляхом щомісячного внесення ануїтентного платежу в сумі
690 доларів США. За користування кредитними коштами позичальник сплачує відсотки в розмірі 14% річних. При порушенні позичальником якого-небудь зобов’язання по погашенню траншу кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 1.1, 1.2. 1.3, 4.1, 4.3).
26. 04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 зобов’язань, що витікають з кредитного договору від 4 грудня 2007 року. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
27. Позичальник ОСОБА_1 зобов’язання за наведеним вище кредитним договором належним чином не виконала, не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, допустив утворення заборгованості, яка в добровільному порядку сплачена не була.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
29. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.