1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

21 серпня  2019 року

м. Київ

справа № 496/1300/17

провадження №61-31515св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого – Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів:  Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків через неналежне виконання зобов’язання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня 2017 року у складі судді Горяєва І. М. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року у складі  колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач -  ОСОБА_2,



ОПИСОВА ЧАСТИНА


Короткий зміст позовних вимог


1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2, у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача збитки, завданні несвоєчасним виконанням грошового зобов’язання в розмірі 170 191,046 грн, що еквівалентно 6 347,57 доларів США.

2. Позовна заява мотивована тим, що 22 квітня 2011 року позивач надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 11 350 доларів США, а відповідач зобов’язався повернути таку ж саму суму грошових коштів в строк до 08 липня 2011 року, про що свідчить розписка відповідача, яка складена останнім власноруч.

3. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили 07 листопада 2014 року, за вказаною розпискою з ОСОБА_2 було стягнуто борг у сумі 129 163 грн, що на час розгляду справи було еквівалентно 11 350 доларів США. Наведене рішення суду боржником виконано в примусовому порядку.

4. Позивач указав, що ОСОБА_2 фактично виконав лише вимоги рішення суду, примусово сплативши грошові кошти в розмірі 129 163 грн.

5. У даній справі позовні вимоги фактично полягають у стягненні збитків у вигляді курсової різниці валют, яка утворилася у зв’язку з передачею грошових коштів у доларах США на виконання договору позики і їх вартістю на момент фактичного повернення коштів у національній валюті України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня

2017 року в задоволенні позову відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки діючим законодавством та умовами укладеної між сторонами розписки не передбачена можливість позичальника захистити своє порушене право шляхом стягнення курсової різниці валют, яка утворилася після ухвалення судового рішення у звʼязку із знеціненням гривні відносно долара США.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. Ухвалою  апеляційного суду Одеської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 26 липня 2017 року залишено без змін.

9. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів сам факт заподіяння йому з вини відповідача шкоди у вигляді упущеної вигоди, у звʼязку зі зміною курсу гривні по відношенню до іноземної валюти, а також враховуючи ту обставину, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року про стягнення заборгованості в сумі 129 163 грн є виконаним, то місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь курсової різниці валют.

10. Апеляційний суд також указав, що питання щодо втрат позивача, які він поніс у зв’язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, можуть бути предметом судового розгляду у відповідності до статті  625 ЦК України, які у даному позові не заявлено.         

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно досліджено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року та не враховано, що даним рішенням не було змінено правовідносини між сторонами, умови договору позики та не враховано, що стягнута сума була зафіксована в гривні без прив’язки до курсу долара США на день майбутньої виплати. Не враховано, що на момент повернення грошових коштів відповідач не виконав вимогам статей 533 та 1049 ЦК України та повернув борг в гривні, що не відповідає еквіваленту сумі, взятих в борг коштів.

13. Касаційна скарга також містить посилання на те, що поза увагою судів залишилось те, що у справі, яка переглядається має місце несвоєчасність виконання рішення суду, що і завдало позивачу прямі збитки відповідно до статті 22 ЦК України.

Доводи інших учасників справи

14. Інші учасники справи письмових заперечень щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

16. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18. У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

19. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

22. Касаційна скарга не підлягає  задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 22 квітня 2011 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 11 350 доларів США, які останній зобов’язався повернути в строк до 08 липня 2011 року, про що свідчить розписка, складена


ОСОБА_2 власноруч.

24. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили 07 листопада 2014 року, за вказаною розпискою з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  стягнуто борг у сумі 129 163 грн, що на час розгляду справи було еквівалентно 11 350 доларів США.

25. 30 вересня 2016 року наведене судове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2014 року було виконано у повному обсязі, що підтверджується довідкою ПАТ "Приватбанк" від 09 лютого 2017 року, довідкою начальника Приморського ВДВС м. Одеси від 09 лютого 2017 року та постановою про закінчення виконавчого провадження від 30 вересня

2016 року.

26. Позивач вважав, що йому були заподіяні збитки у розмірі 170 191,046 грн, що еквівалентно  6 347,57 доларів США, виходячи із курсової різниці між валютою кредитування та валютою погашення заборгованості, які підлягають стягненню з відповідача.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

28. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

29. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

30. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення упущеної вигоди у вигляді курсової різниці валют, яка утворилася у зв’язку з передачею грошових коштів у доларах США на виконання договору позики і їх вартістю на момент фактичного повернення коштів у національній валюті України.

31. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

32. Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України

від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

33. Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

34. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

35. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

36. Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

37. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

38. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

40. У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.


................
Перейти до повного тексту