Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа №360/436/16-ц
провадження №61-26158св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 листопада
2017 року у складі судді Міланіч А. М. та постанову апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів:
Приходька К. П., Голуб С. А., Савченка С. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, у якому просив стягнути з відповідача борг за двома договорами позики в сумах, еквівалентних 8 400 доларів США та
40 000 доларів США.
2. Позовна заява мотивована тим, що 14 грудня 2012 року між ним та ОСОБА_2 було укладено два договори позики. За першим договором позивач надав у борг відповідачу грошові кошти в розмірі 67 141 грн, що еквівалентно 8 400 доларів США, за іншим – 319 720 грн, що еквівалентно
40 000 доларів США.
3. Відповідно до умов даних договорів вони є безпроцентними, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше
14 листопада 2014 року і грошові кошти за цими договорами мають бути повернуті в грошовому еквіваленті за курсом НБУ на день повернення цих коштів.
4. Оскільки відповідач у добровільному порядку отримані в борг кошти у визначений договорами термін не повернула, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
5. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 грудня 2012 року у розмірі 1 073 408 грн та 6 890 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач в добровільному порядку ухилялася від сплати боргу за договором позики на суму еквівалентну 40 000 доларів США. Доказів часткового повернення коштів не надано.Місцевий суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення боргу за договором позики на суму еквівалентну 8 400 доларам США у зв’язку з недоведеністю в цій частині позовних вимог.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки вони стосувалися виключно стягнення заборгованості за договором позики від 14 грудня 2012 року зі строком повернення до 14 листопада 2014 року, а не 14 червня 2013 року, як зазначено в рішенні суду, а тому судом першої інстанції стягнуто заборгованість за договором позики, який не був предметом розгляду по даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами неповно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Зазначено, що обидва договори позики позивачем були додані до позовної заяви, яка судом визнана такою, що відповідає вимогам процесуального закону. Крім того, не дана належна оцінка рішенню Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – приватне підприємство "Мале Підприємство "Вікторія", про розтлумачення пункту договорів позики та визнання договорів позики частково недійсними, яким установлено факт укладення двох договорів позики на суми, еквівалентні
8 400 доларам США, та 40 000 доларам США.
Доводи інших учасників справи
11. Доводи відзиву ОСОБА_2 на касаційну скаргу зводяться до того, що рішення апеляційного ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
12. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
14. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
15. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16. 14 грудня 2012 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 319 720 грн, що на день укладення договору еквівалентно 40 000 доларів США.
17. Того ж дня між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 67 141 грн, що станом на дату укладення договору еквівалентно 8 400 доларів США.
18. У пункті 2 наведених договорів позики сторони погодили, що остаточний розрахунок між сторонами повинен був бути здійснений 14 листопада
2014 року.
19. Пред’являючи даний позов у березні 2016 року ОСОБА_1 посилався, що у визначений договорами строк – 14 листопада 2014 року, ОСОБА_2 борг не повернула.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
20. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
21. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
22. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
23. Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення заборгованості за двома договорами позики.
24. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
25. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
26. Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
27. Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).