Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 205/8450/15-ц
провадження № 61-33546св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа – державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Олехнович Лариса Юльянівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року у складі судді Федченко В. М. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М. та Макарова М. О. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа – державний нотаріус Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Олехнович Лариса Юльянівна про визнання договору дарування недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що його матері ОСОБА_6, йому та братові ОСОБА_5 належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1, зокрема матері - 4/6 частин домоволодіння, а йому з братом у рівних частках по 1/6 кожному.
17 березня 2015 року ОСОБА_6 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 2/3 частин домоволодіння № АДРЕСА_1, після чого йому стало належати 5/6 частин, проте належні частки, не виділені в натурі.
Між сторонами систематично виникають суперечки стосовно порядку користування будинком.
Позивач вважає, що договір дарування порушує його законні права та інтереси, є незаконним та підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_5 має намір продати свою частину, про що повідомив його відповідною письмовою заявою від 28 жовтня 2015 року через державного нотаріуса Олехнович Л. Ю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_4 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом поза межами строку встановленого статтями 259 та 728 ЦК України, адже спірний договір було укладено ще 17 березня 2015 року, а з позовом ОСОБА_4 звернувся лише 12 липня 2016 року.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції помилково посилався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений законом щодо визнання договору дарування недійсним. Місцевий суд також протиправно, за власною ініціативою, застосував строки позовної давності.
Змінюючи мотивування рішення суду першої інстанції апеляційний суд зазначав, що доводи, якими обґрунтований позов не можуть прийматися судом до уваги, оскільки ОСОБА_6 розпорядилася своїм майном на власний розсуд, а позивачем не доведено відсутність волевиявлення останньої на вчинення вищезазначеного правочину.
Крім того, апеляційний суд зазначав, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач не довів, яким чином оскаржений договір дарування порушує його права, як співвласника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповністю були з’ясовані обставини, які мають значення для справи та проігноровано норми статей 377 ЦК України та 120 ЗК України якими встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договору відчуження житлового будинку.
Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
ОСОБА_5 у поданих запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 червня 2018 року справу № 205/8450/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами було встановлено, що за договором дарування частини домоволодіння від 17 березня 2015 року дарувальник ОСОБА_6 (мати сторін) подарувала відповідачу ОСОБА_5 належні їй на праві приватної власності 2/3 частини спірного домоволодіння АДРЕСА_1. Договір посвідчений державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори Олехнович Л. Ю.