1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 755/13725/17

провадження № 61-32396 св 18

Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,

учасники справи:

особа, яка подала касаційну скаргу – Асоціація українських банків,

заявники – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

заінтересована особа – Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Асоціаціяї українських банків на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада                 2017 року в складі судді Оніщука М. І.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст вимог

У вересні 2017 року звернулися до суду із заявою, в якій  просили скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1750/15 від 08 червня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Свої заявлені вимоги обґрунтовували тим, що ОСОБА_4 як фізична особа є споживачем фінансових послуг банку, а саме фінансових послуг щодо надання споживчого кредиту для особистих потреб, не для здійснення підприємницької діяльності, а тому в порушення вимог Закону України  "Про третейські суди" рішення третейського суду було прийнято в спорі, який не відноситься до підвідомчості третейських судів, що є підставою для його скасування. Крім того, порука ОСОБА_5 була визнана в судовому порядку припиненою, у зв’язку з чим стягнення заборгованості за кредитом із ОСОБА_5 є також безпідставним, незаконним та необґрунтованим.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року в задоволенні заяви про залучення Асоціації українських банків до участі в даній справі як третьої особи відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків від 8 червня 2017 року задоволено, вказане рішення третейського суду скасовано.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, тому третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" така справа не підвідомча.

Короткий зміст рішення суду апеляційної  інстанції

Асоціація українських банків подала до суду апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про скасування рішення третейського суду, в обґрунтування якої зазначала, що скасування рішення третейського суду негативно впливає на позитивну ділову репутацію асоціації та порушує її право на недоторканість ділової репутації.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року в прийнятті апеляційної скарги Асоціації українських банків відмовлено та повернуто скаргу особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив із того, що ні третейський суд, ні суд першої інстанції не вирішували питання про права та обовʼязки Асоціації українських банків, а тому право на оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва                              від 17 жовтня 2017 року про скасування рішення третейського суду в Асоціації українських банків відсутнє.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Асоціація українських банків просила скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва                                          від 10 листопада 2017 року як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та не ґрунтується на обставинах справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано справу з Дніпровського районного суду м. Києва.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи касаційної скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що скасування рішення Постійно діючого третейського суду при АУБ створює негативну репутацію для Асоціації українських банків.

Доводи інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.


................
Перейти до повного тексту