Постанова
Іменем України
16 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 607/1815/16-ц
провадження № 61-29615св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2017 року у складі головуючого судді Ромазана В.В. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року у складі суддів: Храпак Н.М., Сташків Б. І., Костів О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 році ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_5, у якому, уточнивши позовні вимоги, просить збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1 000 грн. щомісячно, починаючи з дати подачі даної позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_5, в користь ОСОБА_4 пеню за заборгованість по сплаті аліментів за період із 01 грудня 2004 року по 31 грудня 2011 року в розмірі 8 220,32 грн.
Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2004 року відповідач сплачує аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, щомісячно. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2015 року у справі №607/19842/14-ц, було змінено розмір аліментів, та присуджено до стягнення аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно.
Однак, станом на теперішній час, обставини, що зумовили стягнення аліментів, у визначеному, згідно даного судового рішення, розмірі, перестали існувати. Прожитковий мінімум на дитину відповідного віку неодноразово збільшувався, а тому сума стягуваних аліментів є недостатньою для утримання дочки. ОСОБА_4 вважає, що вона вправі ставити питання про зміну розміру аліментів і просить суд збільшити розмір аліментів, визначений рішенням суду від 01 вересня 2004 року, визначивши його в твердій грошовій сумі, в розмірі 1 000 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, 21 травня 2015 року апеляційним судом Тернопільської області було ухвалено мирову угоду, відповідно до умов якої сторонами також визнано, що розмір заборгованості ОСОБА_5 по аліментах на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 за період з 01 вересня 2004 року по 01 березня 2015 року становить 48 342 гривень. За наслідками вказаної мирової угоди ОСОБА_5 було оплачено розмір пені (неустойки) за прострочення по сплаті аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року в розмірі 30000 грн.
У звʼязку з вищезазначеним, просила стягнути з відповідача в її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2004 року по 31 грудня 2011 року у розмірі, який складає 8 220,32 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2017 року, залишене без зміни ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року, позов задоволено частково: змінено розмір аліментів, визначених рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2015 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до досягнення дитиною повноліття.
Припинено, з дня набрання чинності рішення суду, стягнення аліментів із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2015 року, а також виконавчого листа виданого на його виконання, відклавши його з виконання.
Рішення в частині стягнення аліментів за місяць підлягало до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 6 792 (гривні 63 копійки пені за прострочення сплати аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 551 (пʼятсот пʼятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, сплаченого нею при зверненні із позовом в суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій 24 липня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області справу № 607/1815/16-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, постановлені з порушенням норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що суд першої та апеляційної інстанції при визначенні розміру аліментів не взяли до уваги, що він вже довгий час не працевлаштований і не має постійних доходів. Також вказує, що у відповідача є нова сімʼя, де на утриманні перебувають двоє дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, які часто хворіють і значна частина коштів на їх лікування складає щонайменше 2000 - 2500 грн щомісяця.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
Відзив по справі не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 24 грудня 2003 року Відділом РАГСу Тернопільського міського управління юстиції (Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1).
Від даного шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Неповнолітня ОСОБА_6 зареєстрована та проживає із матірʼю ОСОБА_4
01 вересня 2004 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення про стягування із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18 серпня 2004 року і до її повноліття.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2015 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - задоволено частково. Змінено розмір стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які слід визначити та стягувати в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні інших вимог за первісним позовом - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по аліментах - задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 50 000 грн. В задоволенні решти вимог за зустрічним позовом - відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 березня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 про стягнення пені та відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 скасовано, а провадження у справі закрито у звʼязку із укладенням сторонами мирової угоди і визнання її судом.
Визнано укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мирову угоду на таких умовах:
-сторонами визнається, що розмір заборгованості ОСОБА_5 по аліментах на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 вересня 2004 року по 01 березня 2015 року становить 48 342 гривні 42 копійки.
-У звʼязку з отриманням ОСОБА_4, одноразовим платежем до підписання даної мирової угоди грошових коштів в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень від ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості по аліментах, визначеної у п. 1 даної мирової угоди, ОСОБА_4, відмовляється від стягнення з ОСОБА_5 решти суми заборгованості в сумі 18 342 гривні 42 копійки.
- ОСОБА_5 та ОСОБА_4, визнається, що розмір пені (неустойки) за прострочення по сплаті ОСОБА_5 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року становить 50 000 гривень.
-У звʼязку з отриманням ОСОБА_4, одноразовим платежем до підписання даної мирової угоди грошових коштів в розмірі 30 000 гривень від ОСОБА_5 в рахунок погашення пені (неустойки) по аліментах, визначеної у п. 3 даної мирової угоди, ОСОБА_4, відмовляється від стягнення з ОСОБА_5 решти суми пені (неустойки) в сумі 20 000 гривень.
-У звʼязку з досягнутими домовленостями, ОСОБА_5,
відмовляється від своїх позовних вимог, викладених в апеляційній скарзі по цивільній справі №607/19842/14-ц (№22ц-б74) на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 березня 2015 року.
В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від 31 березня 2015 року, залишено без змін.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_5, на підставі рішення суду від 31 березня 2015 року, сплачує на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини в розмірі 400 грн. щомісячно. Розмір аліментів є незначним та не задовольняє мінімальних потреб дитини.