Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 682/1290/16-ц
провадження № 61-31488св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2016 року у складі судді Мацюка Ю. І. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року у складі суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4,
відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" (далі – ТОВ "Ювента") про поновлення на роботі, внесення записів до трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого посилався на те, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Ювента", з 04 листопада 2013 року переведений на посаду комплектувальника меблів 4 розряду меблевого цеху. Після отримання повістки про призов на строкову військову службу він написав заяву про звільнення з роботи у зв’язку з призовом на строкову військову службу. 10 квітня 2015 року відповідач видав наказ про його звільнення з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв’язку з призовом на строкову військову службу. Посилаючись на порушення відповідачем статті 39 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", вимог статті 119 КЗпП України, просив позов задовольнити.
Крім того, просив поновити строк звернення до суду, вказуючи поважність причин його пропуску – перебування на військовій службі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 листопада 2016 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду з позовом до ТОВ "Ювента" про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано незаконним та скасовано наказ директора ТОВ "Ювента" № 45к від 08 квітня 2015 року в частині звільнення ОСОБА_4 з посади у зв’язку з призовом на строкову військову службу. Поновлено ОСОБА_4 на посаді комплектувальника меблів меблевого цеху ТОВ "Ювента" з 10 квітня 2015 року. Стягнуто з ТОВ "Ювента" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 45 296 грн 45 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_4 був призваний на строкову військову службу під час мобілізації, тобто у особливий період, передбачений Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про оборону України", тому за ним на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада) та середній заробіток на підприємстві. На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки на час звільнення ОСОБА_4, тобто станом на 10 квітня 2015 року, в Україні згідно Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 діяв особливий стан, на нього поширювались вимоги частини третьої статті 119 КЗпП України. Суд вважає причини пропуску строку звернення ОСОБА_4 до суду поважними, оскільки після звільнення з роботи він приступив до проходження військової служби, виконуючи свій конституційний обов’язок, а тому визнав за необхідне у відповідності до статті 234 КЗпП України поновити цей строк.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12 січня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, встановивши, що ОСОБА_4 був призваний на військову строкову службу на час дії особливого періоду в Україні, суд дійшов обґрунтованого висновку про поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку на час вимушеного прогулу із 11 квітня 2015 року по 10 квітня 2016 року в розмірі 43 296 грн 45 коп. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виконав вимоги процесуального права щодо повного і всебічного зʼясування та встановлення обставин справи, перевірив дотримання позивачем визначеного статтею 233 КЗпП України місячного строку на звернення до суду з позовом та вирішив його вимоги про поновлення цього строку, оскільки дійшов до висновку, що такий строк пропущено позивачем з поважної причини.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Ювента" просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач звільнився за власним бажанням на підставі власноруч написаної заяви; ОСОБА_4 був звільнений з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв’язку із призовом на строкову військову службу до внесення змін у законодавство в регулюванні відносин щодо звільнення працівників у зв’язку з їх призовом; строкова військова служба, на яку був призваний позивач, та військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є різнми видами військової служби; позивач пропустив строк звернення до суду з неповажних причин, оскільки мав можливість уповноважити на представництво своїх інтересів представника.
Рух справи у суді касаційної інстанції
29 травня 2018 року року справа надійшла до Верховного Суду, а 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Штелик С. П.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що ОСОБА_4 з 29 квітня 2013 року працював у ТОВ "Ювента", з 04 листопада 2013 року переведений на посаду комплектувальника меблів 4 розряду меблевого цеху ТОВ "Ювента".
Відповідно до повідомлення, направленого директору ТОВ "Ювента" Славутським об’єднаним міським військовим комісаріатом, призовник ОСОБА_4 підлягає призову на строкову військову службу 14 квітня 2015 року.
08 квітня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до директора ТОВ "Ювента" з заявою про звільнення з роботи в зв’язку з призовом на строкову військову службу з 10 квітня 2015 року.
Наказом № 56к від 08 квітня 2015 року позивач звільнений з роботи з 10 квітня 2015 року у зв’язку з призовом на строкову військову службу на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України.
Солдат військової частини 4114 ОТО НГУ ОСОБА_4 був призваний на строкову військову службу відповідно до статті 15 Закону україни "Про військовий обов’язок і військову службу" та Указу Президента України від 17 лютого 2015 року № 88/2015 "Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році".
За змістом пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України (тут і далі у редакції, чинній на момент звільнення позивача), підставою припинення трудового договору є:призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.