Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 569/5327/15-ц
провадження № 61-10052св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 31 травня 2016 року у складі суддів: Ковалевича С. П., Демянчук С. В., Шеремет А. М.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_4,
відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Просто",
третя особа – Рівненське обласне управління у справах захисту прав споживачів,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати недійсним пункт 2.1 статті 2 Додатку до угоди № 348130 від 14 березня 2011 року, змінити це положення виклавши його в наступній редакції: "Загальна сума грошових зобовʼязань учасника визначена в статті 1 Додатку 3 від 27 травня 2011 року в розмірі 231 230 грн 66 коп. до угоди № 348 від 14 березня 2011 року є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи".
В обгрунтування позовних вимог вказав, що 20 червня 2011 року він уклав з публічним акціонерним товариством "Рівне Авто" (далі – ПАТ "Рівне Авто"), яке діяло як "продавець" та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі – ТОВ "Авто Просто"), яке діяло як "платник", договір № 714604-Y00159, за умовами пункту 11 якого продавець зобовʼязався передати в його власність автомобіль, а платник – оплатити продавцеві автомобіль загальною вартістю 144 960 грн.
14 березня 2011 року між ним та ТОВ "Авто Просто" укладена угода № 348130 про надання учаснику послуг системи Авто так, спрямованих на придбання автомобіля. Зміст даної угоди суперечить моральним засадам суспільства, відповідачі ввели його в оману щодо самої природи угоди, її ціни та порядку виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано недійсним пункт 2.1 статті 2 Додатку до угоди № 348130, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_4, змінено це положення, виклавши його в наступній редакції: "Загальна сума грошових зобовʼязань учасника визначена в статті 1 Додатку 3 від 27 травня 2011 року в розмірі 231 230 грн 66 коп. до угоди № 348 від 14 березня 2011 року є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи". Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлено, що 14 березня 2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_4 укладено угоду № 348130. Предметом угоди є надання учаснику послуг системи Авто так, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами Додатку 1 та Додатку 2, що є невідʼємними частинами угоди. Авто Просто гарантує надання учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання учасником всіх зобовʼязань, передбачених угодою. З Додатку № 1 до угоди № 348130 вбачається, що ТОВ Авто Просто сприяє в отриманні позивачем автомобіля марки Chevrolet Cruze за ціною 152 тис. грн. Суд вважає переконливими докази позивача щодо неправомірних дій відповідача про введення в оману та невиконання взятих на себе зобовʼязань. Дії відповідача є грубим порушенням конституційних прав позивача як споживача, такі дії змусили позивача докладати додаткових зусиль, звертатися до суду за поновленням цих прав.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 31 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що угода та додатки до неї добровільно підписані позивачем, були йому зрозумілі, з ними він погоджувався і будь-яких усних чи письмових зауважень не заявляв. На виконання умов угоди ОСОБА_4 був переданий автомобіль.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оспорюваному пункті угоди йдеться про поточну ціну автомобіля, яка є критерієм для розміру платежів. Відповідно до змісту додатку № 3 до угоди № 348130 від 14 березня 2011 року загальна сума зобов’язань учасника на день підписання договору становить 231 230 грн 66 коп. Проте відповідно до відповіді на запит адвоката вартість останньої проданої машини становить 227 050 грн. Тобто, ТОВ "Авто-Просто" зазначає не підтверджену ціну.
Рух справи у суді касаційної інстанції
22 лютого 2018 року року справа надійшла до Верховного Суду, а 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Штелик С. П.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.