Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 331/5944/15-ц
провадження № 61-20607св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2015 року у складі судді Світлицької В. М. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2017 року у складі суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Воробйової І. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5,
відповідач - Запорізька міська рада,
третя особа - Четверта Запорізька державна нотаріальна контора,
заявник за апеляційною скаргою - ОСОБА_4,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, в обґрунтування якого зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_6 Після смерті батька відкрилася спадщина на 17/25 частин житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, звернувся до нотаріуса з метою отримання правовстановлюючих документів на спадкове майно. 02 липня 2015 року державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Бережко С. М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав неподання правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати за ним право власності на 17/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 17/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 єдиним спадкоємцем першої черги є його син - позивач ОСОБА_5, який у встановлений законом строк звернувся до Четвертої Запорізької державної ноторіальної контори з заявою для отримання правовстановлюючих документів, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки ним не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме: правовстановлюючі документи на спадщину. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року у справі № 2/0808/513/2012 встановлено, що єдиною особою, яка може стати власником спадкового майна після смерті ОСОБА_6, є ОСОБА_5 Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь та сама особа, щодо якої встановлено цю обставину. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_5 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2017 року рішення суду першої існтанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_5 як син померлого ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги, тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно у вигляді 17/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спростовані під час апеляційного розгляду справи. Як вбачається з копії паспорта громадянина України НОМЕР_1, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, з 03 травня 2001 року. Матеріалами справи також підтверджується, що позивач постійно проживав за вказаною адресою. ОСОБА_6, 1935 року народження, на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1. Отже, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті батька. Інші докази та обставини, на які посилається ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він є двоюрідним братом ОСОБА_6, після смерті якого він прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою. ОСОБА_5 не проживав постійно разом із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини 20 січня 2009 року. На час смерті ОСОБА_6 позивач постійно проживав і працював у м.Києві та про смерть ОСОБА_6 дізнався у березні 2009 року, про що ОСОБА_5 власноручно зазначив у своїй заяві від 16 липня 2010 року про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом зняття ОСОБА_5 з реєстраційного обліку, з якою ОСОБА_5 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у липні 2010 року, копія якої міститься у матеріалах цивільної справи № 331/5944/15-ц. Також ОСОБА_5 не подав до нотаріальної контори протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5 подав до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори 28 серпня 2009 року, тобто за межами строку, визначеного статтею 1270 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не прийняв спадщину після померлого ОСОБА_6, а тому ОСОБА_5 не має право на спадкування після батька.
Рух справи у суді касаційної інстанції
10 травня 2018 року року справа надійшла до Верховного Суду, а 11 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Штелик С. П.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.