Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/21866/17
провадження № 61-32737св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого – Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М.
М.,
учасники справи:
заявник – публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк",
суб’єкт оскарження – державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкер Іван Анатолійович,
заінтересована особа – ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року у складі судді Комаревцева Л. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2018 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі – ПАТ "КБ "Актив-Банк"; банк) звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – ВПВР ДДВС МЮ України) Кошкера І. А., заінтересована особа – ОСОБА_4
Банк обґрунтовував вимоги тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року у справі № 753/250/15-ц з ОСОБА_4 на його користь стягнуто заборгованість у сумі 106 374 313 грн 50 коп., на виконання якого 12 червня 2015 року був виданий виконавчий лист № 753/250/15-ц.
Постановами державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера I. A. від 10 липня 2015 відкрито виконавче провадження № 48094755 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк" заборгованості за кредитним договором у вищезазначеному розмірі і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постановою того ж державного виконавця від 21 липня 2015 року накладено арешт на кошти боржника.
Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень остання виконавча дія за вищевказаним виконавчим провадженням була здійснена 09 грудня 2015 року.
У зв’язку з тривалим невиконанням судового рішення – більше двох років банк просив визнати неправомірною таку бездіяльність державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера І. А. та зобов’язати його здійснити примусове виконання рішення.
Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 березня 2018 року, у задоволенні скарги ПАТ "КБ "Актив-Банк" відмовлено.
Суди зазначили, що державний виконавець здійснив усі необхідні виконавчі дії, як це передбачено Законом України "Про виконавче провадження", у зв’язку з чим підстав для задоволення скарги банку немає.
Короткий зміст касаційної скарги
У травні 2018 року до суду касаційної інстанції від ПАТ "КБ "Актив-Банк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п’яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник посилається на те, що державний виконавець більше двох років не вчиняв ніяких дій щодо виконання рішення суду від 26 березня 2015 року, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Обставини справи
Суди встановили, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 березня 2015 року у справі № 753/250/15-ц з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Актив-Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 106 371 313 грн 50 коп.
12 червня 2015 року на виконання зазначеного рішення суд першої інстанції видав виконавчий лист № 753/250/15-ц.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера I. A. від 10 липня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48094755 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КБ "Актив-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 106 374 313 грн 50 коп.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера I. A. від 10 липня 2015 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
15 липня 2015 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер І. А. надіслав запити до Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головного управління Держземагентства у місті Києві, Державної інспекції сільського господарства України у Київській області, Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті про термінове надання інформації щодо наявності майна, яке зареєстроване за ОСОБА_4
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера I. A. від 21 липня 2015 року накладено арешт на кошти боржника.
06 серпня 2015 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер I. A. надіслав публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк" (далі – ПАТ КБ "ПриватБанк") платіжні вимоги від 30 липня 2015 року № 72/17-1 і № 72/17-2 про арешт грошових коштів на рахунках ОСОБА_4 у сумі 106 3734 313 грн 50 коп.
04 вересня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило ВПВР ДДВС МЮ України про те, що на рахунках боржника відсутні кошти для виконання постанови від 21 липня 2015 року.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Кошкера І. А. від 09 грудня 2015 року з ОСОБА_4 стягнуто виконавчий збір у сумі 10 637 431 грн 35 коп.
04 листопада 2016 року державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер I. A. направив ПАТ "КБ "Актив-Банк" вимогу про надання засвідчених копій іпотечних договорів (зі змінами та доповненнями у разі їх наявності), копій правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Того ж дня, 04 листопада 2016 року, державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер I. A. надіслав запити Регіональному сервісному центру МВС в місті Києві, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головному управлінню Держгеокадастру у місті Києві, Управлінню Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області, Державній інспекції сільського господарства України у місті Києві, Головному управлінню Держпраці у Київській області, Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, у яких просив терміново надати інформацію про наявність майна, що зареєстроване за ОСОБА_4
14 листопада 2016 року ПАТ "КБ "Актив-Банк" направило до ВПВР ДДВС МЮ України копії договорів та правовстановлюючих документів, які були зазначені у вимозі державного виконавця від 04 листопада 2016 року.
Постановою директора ДДВС МЮ України Поліщука Д. В. від 19 грудня 2016 року при ВПВР ДДВС МЮ України утворено виконавчу групу по виконавчому провадженню № 48094755 щодо виконання виконавчого листа від 12 червня 2015 року № 753/250/15, на підставі якої керівник виконавчої групи – державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер І.
А. видав доручення Макарівському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області у строк до 20 січня 2017 року (у подальшому строк був продовжений до 28 грудня 2017 року) описати та накласти арешт на земельні ділянки, належні ОСОБА_4, які розташовані на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області.
Вказане доручення протягом року не було виконано, заходи щодо його виконання не вживалися.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою, другою та п’ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
Погоджуючись із відмовою суду першої інстанції у задоволенні скарги ПАТ "КБ "Актив-Банк" на бездіяльність посадової особи органу ДВС, апеляційний суд виходив із того, що державний виконавець ВПВР ДДВС МЮ України Кошкер І. А. вчиняв усі необхідні заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на примусове виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 кредитної заборгованості.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт надіслання 19 грудня 2016 року Макарівському РВ ДВС ГТУЮ у Київській області доручення державного виконавця про опис та накладення арешту на земельні ділянки, належні ОСОБА_4, які розташовані на території Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, яке не було виконане у зв’язку з тим, що ці земельні ділянки перебувають в іпотеці, також спростовує доводи банку про бездіяльність державного виконавця.
Колегія не погоджується з висновками апеляційного суду з таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовʼязкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобовʼязалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).