ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/5025/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. – головуючого, Міщенка І. С., Могила С. К.,
секретар судового засідання – Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача – Орла С. С. (довіреність № 14-258 від 05.06.2019, адвокат),
відповідача –Демченка А. Г. (довіреність № 9 від 24.01.2019, адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 (суддя – Рудь І. А.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (головуючий – Кузнецова І. Л., судді – Подобєд І. М., Кощеєв І. М.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про стягнення штрафних санкцій у сумі 28 416 010 грн 56 коп. за договором купівлі-продажу природного газу від 20.09.2016 № 4635/1617-ТЕ-5.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовом від 28.10.2018 № 14/4-1366, в якому просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі – КПТМ "Криворіжтепломережа") заборгованість, що виникла за договором постачання природного газу від 20.09.2016 № 4635/1617-ТЕ-5 (далі – договір постачання природного газу), у сумі 28 416 010 грн 56 коп., з яких: 17 461 584 грн 33 коп. – пеня, 3 006 017 грн 42 коп. – 3 % річних, 7 948 408 грн 81 коп. – інфляційні втрати.
Короткий зміст судових рішень у справі
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 у справі № 904/5025/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з КПТМ "Криворіжтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 10 677 35 грн 44 коп. пені, 3 006 017 грн 42 коп. – 3 % річних, 7 948 408 грн 81 коп. інфляційних втрат, 393 120 грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
3. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, аргументовано тим, що КПТМ "Криворіжтепломережа" неналежно виконувало зобов`язання за договором постачання природного газу у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого газу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими. Водночас є підстави для задоволення клопотання КПТМ "Криворіжтепломережа" про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені на 30 %, оскільки збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням населенням зобовʼязань перед підприємством за отримані послуги із централізованого опалення, наявність такої заборгованості не залежить від заявника, зумовлена неналежним виконанням зобов`язань з боку споживачів послуг боржника, а також наявністю категорії населення у місті Жовтих Водах, яка користується пільгами та субсидіями. Крім того, станом на дату звернення із позовом заборгованість відповідача з оплати погашено в повному обсязі.
4. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі № 904/5025/18, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення в частині зменшення суми пені на 30 % і прийняти у цій частині нове рішення про стягнення 4 576 086 грн 00 коп. пені.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Підставами для скасування рішень скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема положень статей 219, 233 Господарського кодексу України (далі – ГК України), 236 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
6. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, застосовуючи положення статті 233 ЦК України до спірних правовідносин, не з’ясували всіх обставин, передбачених цією нормою. Крім того, суди не взяли до уваги, що несвоєчасність оплати за договором постачання природного газу перешкоджає виконанню покладених на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" державою обов’язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість і своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів.
7. Крім того, заявник стверджує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення ним неправомірних дій у розумінні положень статті 219 ГК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу КПТМ "Криворіжтепломережа" наголошує на безпідставності доводів скаржника та просить залишити судові рішення у справі № 904/5025/18 без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, 20.09.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальником) і КПТМ "Криворіжтепломережа" (споживачем) укладено договір постачання природного газу № 4635/1617-ТЕ-5, на підставі якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016– 2017 роках природний газ, а споживач – оплатити його на умовах, визначених у договорі.
10. Згідно з пунктом цього 1.2 договору природний газ, що підлягає поставці, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг і постачання гарячої води населенню.
11. Відповідно до пункту 3.4 договору постачання природного газу приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
12. У пункті 6.1 цього договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
13. У пункті 8.2 договору постачання природного газу встановлено відповідальність споживача у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 договору у виді сплати пені в розмірі 21 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
14. На виконання умов договору постачання природного газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом жовтня–грудня 2016 року, березня 2017 року передало КПТМ "Криворіжтепломережа" природний газ на загальну суму 216 053 527 грн 72 коп.
15. Оплату вартості переданого природного газу КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснено з порушенням строків, передбачених у пункті 6.1 договору постачання природного газу.
16. У зв`язку з несвоєчасною оплатою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" нараховано пеню у сумі 17 461 584 грн 33 коп. за загальний період із 26.11.2016 по 27.02.2018, 3 % річних у сумі 3 006 017 грн 42 коп. за зазначений період та інфляційні втрати у сумі 7 948 408 грн 81коп. за період із грудня 2016 року по лютий 2018 року.
17. Докази оплати вартості переданого природного газу установлені у договорі постачання природного газу строки КПТМ "Криворіжтепломережа" не надало.
18. Внаслідок невиконання КПТМ "Криворіжтепломережа" зобов’язань щодо сплати зазначеної заборгованості, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із цим позовом.
Позиція Верховного Суду
19. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
20. Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобовʼязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобовʼязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
21. За змістом статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовʼязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовʼязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до субʼєкта, який порушив зобовʼязання, не звільняє цього субʼєкта від обовʼязку виконати зобовʼязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовʼязання.
22. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
23. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 цього Кодексу).
24. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
25. За змістом частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.