Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 219/13349/18
провадження № 51-543 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гладкого О.Є.,
захисника Чаплинського Ю.М.,
в режимі відеоконференції ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді-доповідача Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 206 КПК України, про його незаконне тримання під вартою.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді-доповідача Донецького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою на ухвалу слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2018 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує про безпідставність посилання судді-доповідача апеляційного суду щодо неможливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, постановленої у порядку ст. 206 КПК України, оскільки прямої заборони на оскарження такої ухвали слідчого судді в апеляційному порядку кримінальний процесуальний закон не містить. Вважає, що у даному випадку суддя-доповідач апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, порушив вимоги ст. 7, ст. 9, ч. 3 ст. 21, ч. 2 ст. 24 КПК України, п. 4 ст. 5, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, прокурор заперечував щодо задоволення такої касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено частиною 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення суддею-доповідачем апеляційного суду вимог кримінального процесуального закону під час відмови у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 206 КПК України закріплено повноваження слідчого судді щодо захисту прав людини. Зокрема, у ч. 2 ст. 206 КПК України вказано, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.