Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 753/5290/16-ц
провадження № 61-25327св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: ОСОБА_6, орган опіки та піклування Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його опікуном ОСОБА_2, на ухвалу Апеляційного суду
м. Києва у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Білич І. М., Шахової О. В.,
від 12 грудня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах свого недієздатного брата ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що вона та ОСОБА_6 є опікунами
ОСОБА_1 , який з народження є інвалідом першої групи, непрацездатним, потребує стороннього догляду. З 1999 по 2014 рік, до визнання її брата недієздатним, піклувальником її брата була інша сестра ОСОБА_3 , якій 04 квітня 2011 року видано ордер на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 разом із членами родини: дочкою ОСОБА_4 її чоловіком ОСОБА_5 та братом ОСОБА_1 Вказує, що ця квартира була надана з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_1, який потребував ізольованого приміщення, однак йому чиняться перешкоди у користуванні квартирою.
Посилаючись на вищевикладене, просила вселити ОСОБА_1 у зазначену квартиру та встановити порядок користування нею, відповідно до якого виділити у користування її брата ізольовану жилу кімнату площею
20,7 кв. м, а відповідачам - ізольовану кімнату площею 30,6 кв. м. Приміщення загального користування просила залишити у спільному користуванні.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва у складі судді
Леонтюк Л. К. від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року, позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.
Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачі чинять перешкоджають
ОСОБА_1 у користуванні спірною квартирою, право на яке він набув з моменту включення його у ордер на право заселення жилого приміщення, а тому його право підлягає захисту шляхом вселення у це приміщення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визначення порядку користування квартирою, суди попередніх інстанції виходили із неможливості виділення кожному співмешканцю у користування тієї частини, яка б відповідала б його частці та без порушення прав усіх мешканців.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, як опікун ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що спірна квартира була надана ОСОБА_3 з урахуванням стану здоров`я недієздатного брата та він повинен бути забезпечений ізольованою кімнатою. В матеріалах справи міститься медичний висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 не може проживати в одній кімнаті з членами своєї сім`ї, в тому числі в ізольованій квартирі, на що суд також уваги не звернув. Вказане порушує права її недієздатного брата, а тому вони підлягають захисту шляхом надання йому ізольованої кімнати площею
20,7 кв. м.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, непрацездатним, потребує постійного стороннього догляду.
Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 02 лютого 1999 року піклувальником ОСОБА_1 призначено його сестру ОСОБА_3 . Вказане розпорядження було скасовано розпорядженням цієї ж адміністрації від 27 лютого 2014 року.
04 квітня 2011 року ОСОБА_3 видано ордер на зайняття квартири
АДРЕСА_1 разом із членами родини: дочкою ОСОБА_4 її чоловіком ОСОБА_5 та братом ОСОБА_1
Зазначена квартира розташована на другому поверсі та складається з двох кімнат площею 20,7 кв. м та 30,6 кв. м, а загальна площа квартири становить 93,10 кв. м.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 визнано недієздатним, а рішенням цього ж суду від 11 грудня 2015 року опікунами останнього призначено його сестер: ОСОБА_2, ОСОБА_6 .
Відповідно до медичного висновку від 10 березня 2015 року ОСОБА_1 не може проживати в одній кімнаті з членами сімʼї, в тому числі в ізольованій квартирі (а. с. 17).
Звертаючись до суду із позовними вимогами про встановлення порядку користування зазначеною квартирою, позивач посилалася на те, що за станом здоров`я та за наявності медичного висновку її підопічному необхідно надати окрему ізольовану кімнату площею 20,7 кв. м.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про встановлення порядку користування жилим приміщенням, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України в іншій частині законність ухваленого судового рішення не перевіряється.