Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа 385/59/17
провадження № 61-34820св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Гайворонська районна рада Кіровоградської області, Комунальний заклад "Гайворонська центральна лікарня",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Чельник О. І., від 20 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гайворонської районної ради Кіровоградської області ( далі - Гайворонська районна рада), Комунального закладу "Гайворонська центральна лікарня" (далі - КЗ "Гайворонська ЦРЛ") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що розпорядженням голови Гайворонської районної державної адміністрації від 14 березня 2003 року № 75-р її призначено на посаду головного лікаря Гайворонського районного територіально-медичного об`єднання (далі - РТМО) з 14 березня 2003 року. Рішенням Гайворонської районної ради від 29 грудня 2016 року № 119 її звільнено з посади головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" 01 січня 2017 року відповідно до пункту другого статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в зв`язку із закінченням терміну дії трудового контракту. 02 січня 2017 року КЗ "Гайворонська ЦРЛ" видав наказ № 2-к, яким її звільнено з посади головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" з 01 січня 2017 року відповідно до пункту другого статті 36 КЗпП України.
Вказувала, що контракт, укладений 31 грудня 2013 року між нею та Гайворонською районною радою про призначення на посаду головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ", строком на три роки, є недійсним за законом. Тому її звільнення у відповідності до пункту другого статті 36 КЗпП України є неможливим. Вказувала, що при призначенні її на посаду головного лікаря Гайворонського РТМО на підставі розпорядження голови Гайворонської районної державної адміністрації від 14 березня 2003 року № 75-р, 14 березня 2003 року виданий наказ № 49-к від, який не втратив чинність і є дійсним, оскільки розпорядження або наказ про його скасування не було видано. Законодавством, яким керується в своїй діяльності медична установа, на той час не було передбачено укладення контракту з головним лікарем Гайворонського РТМО. Вказує, що застосування контрактної форми трудового договору до керівників комунальних закладів охорони здоров`я, які працюють на підставі укладених з ними до 01 січня 2012 року трудових договорів, недопустимо. Після укладення контракту уповноваженим органом не видано розпорядження або наказ про призначення її на посаду головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" за строковим трудовим договором, у зв`язку з чим після підписання контракту вона вважала, що трудовий договір з нею і надалі є безстроковим. Нею направлено голові Гайворонської районної ради заяву про продовження терміну дії контракту, але відповідне рішення не прийняте.
Крім того, у зв`язку з незаконними діями відповідача їй була завдана моральна шкода, яка полягала у втраті нормальних життєвих зав`язків, що вимагали від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Просила скасувати рішення Гайворонської районної ради від 29 грудня 2016 року № 119 про її звільнення з посади головного лікаря, як незаконне, скасувати наказ Комунального закладу "Гайворонська центральна районна лікарня" від 02 січня 2017 року № 2-к про її звільнення з посади головного лікаря, як незаконний, поновити її на посаді головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" з 01 січня 2017 року, стягнути з Гайворонської районної ради заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17 180,28 грн. та завдану моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 31 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення Гайворонської районної ради від 29 грудня 2016 року № 119 про звільнення головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" ОСОБА_1, наказ КЗ "Гайворонська ЦРЛ" від 02 січня 2017 року № 2-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ", поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" з 03 січня 2017 року; стягнуто з Гайворонської районної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 29 402,94 грн. У задоволенні позову про стягнення моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнена незаконно, без врахування та дотримання вимог чинного законодавства, оскільки судом не встановлено та представниками відповідачів не доведено, що трудовий договір, укладений з позивачкою на невизначений строк на підставі наказу від 14 березня 2003 року № 49-к, розірвано.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу Гайвороньскої районної ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, увалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в період часу з 14 березня 2003 року по 31 грудня 2013 року позивач перебувала на посаді головного лікаря РТМО, тобто іншої юридичної особи, тому це не можна вважати продовженням цього трудового договору при призначенні ОСОБА_1 на посаду головного лікаря КЗ "Гайворонська РЦЛ".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційні провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції надав односторонню оцінку зібраним доказам, чим порушив принципи презумпції трудового права. Вказує, що оскільки умови трудового контракту від 31 грудня 2013 року, укладеного з нею, погіршують її становище порівняно з умовами до 01 січня 2012 року, то у відповідності зі статтею 9 КЗпП України він є недійсним за законом. Крім того, контракт був укладений лише з нею, незважаючи на те, що інші працівники, зокрема, керівники структурних підрозділів, переведені на безстрокову форму трудового договору. Вказувала, що на час її прийняття на посаду головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ", наказ від 02 січня 2014 року № 1-к в графі "строк трудового договору" не містив слово "за контрактом". Про вчинену фальсифікацію позивач подала заяву до компетентних органів.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
Гайворонська районна рада у відзиві просила відхилити касаційну скаргу, залишити рішення апеляційного суду без змін.
КЗ "Гайворонська ЦРЛ" просила відхилити касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що розпорядженням Гайворонської районної державної адміністрації від 14 березня 2003 року № 75-р ОСОБА_1 призначена на посаду головного лікаря РТМО з 14 березня 2003 року в порядку переведення з посади заступника головного лікаря з лікувальної роботи.
На підставі цього розпорядження наказом головного лікаря РТМО від 14 березня 2003 року № 49-к позивач призначена на посаду головного лікаря РТМО з 14 березня 2003 року.
Рішенням Гайворонської районної ради від 14 червня 2013 року № 196 реорганізовано РТМО та створено два комунальних заклади: КЗ "Гайворонський центр медико-санітарної допомоги", КЗ "Гайворонська ЦРЛ". Крім того, вказаним рішенням: затверджено Статути новостворених комунальних закладів, їх структуру; призначено на посаду головного лікаря КЗ "Гайворонська ЦРЛ" ОСОБА_1 та головного лікаря КЗ "Гайворонський центр медико-санітарної допомоги" ОСОБА_2, шляхом укладення з ними контрактів строком на три роки; зобов`язано головних лікарів здійснити заходи, пов`язані з державною реєстрацією комунальних закладів, як юридичних осіб, та інші організаційні заходи, спрямовані на забезпечення діяльності цих закладів.
Пунктом 5.2.5. Статуту КЗ "Гайворонська ЦРЛ" передбачено, що Гайворонська районна рада приймає рішення про призначення на посаду за контрактом та звільнення з посади головного лікаря лікарні. Згідно з пунктом 5.6 Статуту поточне керівництво діяльністю лікарні здійснює головний лікар, який призначається та звільняється сесією Гайворонської районної ради за поданням голови Гайворонської районної ради. Права, обов`язки і відповідальність головного лікаря, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (пункт 5.9 Статуту).