Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 601/180/17
провадження № 61-26276св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області у складі судді Білосевич Г. С. від 20 червня
2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Загорського О. О., Щавурської Н. Б., Ткача З. С.,
від 28 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 25 листопада 2011 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останній був наданий кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Внаслідок несвоєчасної сплати боржником щомісячних платежів за користування кредитними коштами виникла заборгованість, яка станом на 31 грудня 2016 року становила 18 540,42 грн, яку банк просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області
від 20 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28 вересня 2017 року, у задоволенні позову
ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що банк звернувся до суду із вимогами поза межами позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник грошові кошти не повернув, кредитний договір не є розірваним чи припиненим. Банк має право на отримання процентів в межах позовної давності.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 листопада 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 жодного щомісячного платежу на виконання умов вказаного договору не внесла.
Відповідно до наданого банком розрахунку,відповідач порушувала умови договору, не погашала кредитну заборгованість, у зв`язку з чим у неї станом на 31 грудня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі
18 540,42 грн,що складається із: 290 грн - заборгованість за кредитом; 13 191,35 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;
3 700 грн - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн та 859,07 грн - штрафи (фіксована частина та процентна складова відповідно).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.