Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 333/970/16-ц
провадження № 61-17416 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни в інтересах публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк";
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" Білої Ірини Володимирівни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року у складі судді Боровікової А. І. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" (далі - ПАТ "Укрбізнесбанк") Білої І. В. в інтересах публічного акціонерного товариства "Український Бізнес Банк"(далі - ПАТ "Український Бізнес Банк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2013 року між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 142 600 грн зі сплатою відсотків у розмірі 14,44 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 18 лютого 2018 року.
Крім того, 19 лютого 2013 року, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ "Укрбізнесбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким остання зобов`язалась солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором. Таким чином,ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є солідарними боржниками за кредитним договором.
Боржником належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконуються, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15 грудня 2015 року складає 86 734 грн 47 коп., з яких: сума заборгованості по кредиту - 82 292 грн 23 коп., у тому числі прострочена сума - 5 876 грн 05 коп.; сума заборгованості за процентами - 2 559 грн 92 коп., у тому числі прострочена сума - 2 037 грн 68 коп.; сума заборгованості по щомісячній комісії - 1 882 грн 32 коп., у тому числі прострочена сума - 1 254 грн 88 коп.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 86 734 грн 47 коп., а також понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Український Бізнес Банк" заборгованість у сумі 35 134 грн. У іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щоОСОБА_1 умови договору не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, але, враховуючи квитанції про оплату сплаченого боргу у розмірі
49 600 грн у період з 17 грудня 2015 року по 15 вересня 2016 року, а також судові витрати по справі у сумі 1 378 грн, сплачені 15 квітня 2016 року, стягненню підлягає 35 134 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 лютого 2017 рокуапеляційну скаргу ПАТ "Укрбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Білої І. В. відхилено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вказав про те, що 19 лютого 2013 року між ПАТ "Український Бізнес Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 142 600 грн строком до 18 лютого 2018 року. Крім того,19 лютого .2013 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов`язався солідарно нести відповідальність перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором від 19 лютого 2013 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 Боржником належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 15 грудня 2015 року складає 86 734 грн 47 коп. Проте, з наданих відповідачем ОСОБА_1 у судовому засіданні квитанцій убачається, що останній погасив заборгованість за кредитним договором на суму 49 600 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, а саме: № 671710021 від 17 грудня 2015 року на суму 10 тис. грн; № 671210015 від 12 квітня 2016 року на суму 16 тис. грн; № 671510018 від 15 квітня 2016 року на суму 2 600 грн; № 671010011 від 10 травня 2016 року на суму 3 тис. грн; № 671310003 від 13 червня 2016 року на суму 5 тис. грн; № 671810001 від 18 липня 2016 року на суму 4 тис. грн; № 671210002 від 12 серпня 2016 року на суму 5 тис. грн; № 671510015 від 15 вересня 2016 року на суму 4 тис. грн та судові витрати у сумі 1 378 грн відповідно до квитанції № 671510020 від 15 квітня 2016 року. Суд апеляційної інстанції погодився з розрахунком заборгованості, визначеним судом першої інстанції у розмірі 35 134 грн, та частковим задоволенням позову у сумі 35 134 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2017 року ПАТ "Український Бізнес Банк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрбізнесбанк" Біла І. В. подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням заборгованості станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 333/970/16-ц із Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що заборгованість за кредитним договором змінювалася відповідно до графіку погашення заборгованості в процесі розгляду справи та не врахували черговості погашення заборгованості за кредитним договором, її розмір, відповідно до довідки на дату ухвалення рішення суду першої інстанції 29 вересня 2016 року, який дорівнює 50 529 грн 58 коп.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставини справи, в межах наданих суду повноважень; судом вірно застосовані норми матеріального права та дотримано норми процесуального права, доводи касаційної скарги вважав безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами