Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 601/1437/16
провадження № 61-27273св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач за первинним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
представники позивача за первинним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач-1 за первинним позовом - ОСОБА_4,
відповідач-2 за первинним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_5,
представники відповідача-2 за первинним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником - адвокатом Сідоровою Іриною Анатоліївною, на рішення апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Хоми М. В., Сташківа Б. І., Костіва О. З. від 20 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_7 . За час їх перебування у шлюбі ними за спільні кошти було побудовано дачний будинок на АДРЕСА_1, однак право власності було оформлено на ОСОБА_7, а тому 1/2 частини спірного будинку належить йому як частка у спільній сумісній власності подружжя. Крім того, вважав, що він як непрацездатний вдівець, має право на обов`язкову частку у спадщині, яка становить 1/12 частини спірного будинку.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати за ним право власності на 7/12 частини дачного будинку на АДРЕСА_1 .
У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, яка на його ім`я склала заповіт на усе належне їй майно, зокрема, будинок на АДРЕСА_1 та грошовий вклад в АТ КБ "ПриватБанк". Вказував, що спірний будинок є особистою власністю його матері, оскільки був нею збудований особисто ще до реєстрації шлюбу із ОСОБА_1 . Крім того, відповідач не має права на обов`язкову частку у спадщину, оскільки спадщину в установленому законом порядку не прийняв, із спадкодавцем на момент смерті не проживав, із завою до нотаріуса про прийняття спадщини не звертався.
Посилаючись на вказані обставини, позивач за зустрічним позовом просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 на будинок на АДРЕСА_1 та грошовий вклад в АТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, що складається із дачного будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований на АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт придбання спірного будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час перебування у шлюбі та його статус спільного сумісного майна подружжя. Крім того, суд дійшов висновку, що на час смерті спадкодавець ОСОБА_7 постійно проживала та була зареєстрована на АДРЕСА_2 зі своїм сином ОСОБА_4, тому ОСОБА_1 не проживав разом із ОСОБА_7 на момент її смерті, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у шестимісячний строк не подав та не звертався із заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини, а тому не набув права на обов`язкову частку у спадщині.
Частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що останній як спадкоємець за заповітом, прийняв спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, яке складається із спірного будинку, своєчасно звернувшись в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом, а тому його право підлягає захисту в обраний ним спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 20 липня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - задоволено частково. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 червня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на обов`язкову частку у спадщині та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини дачного будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 .
Рішення суду змінено в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на цілий дачний будинок АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_5 права власності на 5/6 частини дачного будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 .
У решті рішення суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відмітка у будинковій книзі про реєстрацію місця проживання не може бути абсолютним свідченням постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.Періодичне перебування ОСОБА_7 у зв`язку зі станом здоров`я не за місцем постійного проживання у с. Кімната, а в сина у м. Кременець чи в лікувальному закладі, не можна вважати свідченням того, що подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1 не проживало разом постійно. З врахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_7 , тому він вважається таким, що прийняв спадщину, та має право на обов`язкову частку на 1/6 частини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року представник ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та в частині зміни розміру частки ОСОБА_5 на спадковий будинок та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи та дійшов помилкового висновку про прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті його дружини ОСОБА_7 у порядку, передбаченому частиною третьою статті 1268 ЦК України, оскільки належних і допустимих доказів проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем на час відкриття спадщини останній не надав. Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_1 не звертався до суду ні із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час її смерті, ні із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, строк прийняття якої він пропустив без поважної причини.
Оскільки рішення апеляційного суду не оскаржується в частині відмови у задоволенні первинного позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частини спірного будинку як частки у спільній сумісній власності подружжя, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 601/1437/16 з Кременецького районного суду Тернопільської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 19 лютого 1992 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб.
Згідно архівної довідки № 313 від 05 червня 2006 року рішенням Гаївської сільської ради № 12 від 26 липня 1990 року ОСОБА_7 надано дозвіл на будівництво садово-огороднього будинку в с . Кімната Кременецького району Тернопільської області.
Згідно технічного висновку обстеження збудованого садово-огороднього будинку в с. Кімната Кременецького району Тернопільської області на предмет подальшої його експлуатації (замовник ОСОБА_7 ) та генплану забудови земельної ділянки забудовника, встановлено, що даний будинок збудовано в 1990 році.