Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 527/1955/16-ц
провадження № 61-27377св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
відповідач -ОСОБА_1
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року у складі судді Левицької Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Ординської Т. В., Триголова В. М. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), перейменоване у Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 20 348,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір від 19 липня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8 400,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява, умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою та тарифи банку складають договір між нею та банком, що підтверджується підписом у її заяві. Станом на 15 червня 2016 року заборгованість відповідача перед банком складає 20 348,75 грн, з яких: 8 372,00 грн - тіло кредиту, 2 415,41 грн - відсотки за користуванням кредитом, 7 508,92 грн - пеня за прострочення виконання зобов`язання, 1 050,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 945,18 грн - штраф (процентна складова).
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішення Глобинського районного суду від 07 листопада 2016 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 20 348,75 грн.
Ухвалою Глобинського районного суду від 21 грудня 2016 року заочне рішення Глобинського районного суду від 07 листопада 2016 року скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок за договором від 19 липня 2013 року станом на 15 червня 2016 року, який містить дані, починаючи з 21 жовтня 2015 року. Інших доказів, які б вказували на вид платіжної карти, умови, на яких відповідачу надано кредит, та підтверджували факт надання кредиту відповідачу матеріали справи не містять. Посилання на укладення договору від 19 липня 2013 року та ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви є неспроможними і не доводять факту укладення між сторонами кредитного договору 19 липня 2013 року, заборгованість за яким є предметом даного спору. Анкета-заява від 19 липня 2013 року ОСОБА_1 не містить чіткого зазначення банківських послуг, які вона оформила на своє ім`я, дату видачі та номер платіжної картки, тому не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. Умови та Правила надання банківських послуг в ПАТ КБ "Приватбанк", надані позивачем як доказ, підпису відповідача не містять, тому ці Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору. Доданий до позовної заяви витяг з Умов та правил банківських послуг в ПАТ КБ "Приватбанк" не містить даних щодо дати їх прийняття, тому неможливо встановити їх чинність на час підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "Приватбанк". ОСОБА_1 заперечує отримання коштів з кредитної картки, оскільки кредитний договір не укладала. З дослідженого в судовому засіданні витягу з кримінального провадження № 12015170140000688 від 21 липня 2015 року вбачається, що 21 червня 2015 року близько 15.30 невідома особа, представившись працівником служби безпеки ПАТ КБ "Приватбанк", шляхом обману, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 у сумі 8 372 грн, завдавши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму. Відповідно до пункту 9 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління НБУ № 705 від 05 грудня 2014 року, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та (або) електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження позову, спростування доводів відповідача та обставин, що саме відповідач, як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей по кредитній картці, його особового рахунку, акаунту та мобільного додатку "Приват-24", незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" відхилено, рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 рокузалишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що предметом позову є стягнення кредитної заборгованості у розмірі 8 372 грн., яка виникла станом на 15 червня 2016 року. Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 складена не власноручно позичальником, а виконана комп`ютерним способом. Відповідач заперечує складання та підписання цієї анкети-заяви. Анкета-заява не містить виду платіжної картки, яку отримав позивальник, дату її видачі та номер платіжної картки, а також чіткого зазначення банківських послуг, які має намір отримати позичальник за цією анкетою-заявою, матеріали справи не містять строку дії кредитної картки. Позивачем в якості доказу укладання цього кредитного договору не надано копії аркушів з паспорта позичальника ОСОБА_1, які надаються позичальником банку при укладанні кредитного договору, при цьому засвідчуються підписом позичальника із зазначенням дати, не надано фото позичальника з кредитною карткою у разі її отримання. Судом першої інстанції встановлено, що 21 червня 2015 року було знято кошти в сумі 8 372 грн з карткового рахунку, який начебто належить ОСОБА_1 . Позивачем пред`явлено позов до суду 22 вересня 2016 року, в якому зазначено розмір заборгованості станом на 15 червня 2016 року, тобто вказані грошові кошти були зняті вже після встановлення заборгованості на вказану дату. З виписки по картці на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що гроші у сумі 8 372 грн знімалися 21 червня 2015 року 15 разів різними сумами шляхом переказу з картки через "Приват-24". Також із цієї виписки вбачається, що з картки проводилися списання коштів за поповнення мобільного телефону, зняття готівки в банкоматі. Відповідач заперечує факт реєстрації у "Приват-24", укладення кредитного договору та користування кредитною карткою, оскільки вона її не отримувала, а позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач у законний спосіб отримала кредит та кредитну картку, що саме вона користувалася кредитною карткою та здійснювала перекази з картки через "Приват-24", поповнювала рахунки тощо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" засобами поштового зв`язку надіслав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 травня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк".
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 травня 2018 року справу № 527/1955/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щоУмови та Правила надання банківських послуг в ПАТ КБ "Приватбанк" є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком. Приєднання до цих Умов і Правил підтверджується підписаною відповідачем анкетою-заяви від 19 липня 2013 року. Отримання відповідачем відповідно до акнети-заяви пам`ятки клієнта підтверджує поінформованість її про тарифи, умови обслуговування і кредитування. Факт отримання кредитної картки відповідачем підтверджується фотографією. 21 червня 2015 року з кредитної картки відповідача проведено перерахування коштів на картковий рахунок відповідача з призначенням "перевід на свою картку", подальший переказ коштів не є предметом судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статями 626, 628 ЦК України договір визначений як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.