Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 564/808/16-ц
провадження № 61-12573св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Костопільського районного суду Рівненської області у складі судді Олійник П. В. від 26 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Григоренка М. П., Гордійчук С. О. від 25 січня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), у якому просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди щодо користування та розпорядження ОСОБА_2 грошовими кошами, що знаходяться на гривневому картковому рахунку № НОМЕР_1 шляхом його розблокування.
Позов мотивовано тим, що у 2014 році ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі відповідної заяви ОСОБА_2 було відкрито картковий гривневий рахунок № НОМЕР_1, на який він, як студент Костопільського будівельно-технологічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування, отримував стипендію.
ОСОБА_1 зазначала, що з початку 2015 року вказаний картковий рахунок заблоковано ПАТ КБ "ПриватБанк". За наданою в усному режимі представником банку інформацією підставою для блокування картки стали шахрайські дії.
Звернувшись у березні 2016 року до відповідача із заявою про повідомлення підстав для блокування усіх фінансових операцій по картковому рахунку, ОСОБА_2 відповіді не отримав, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року позов задоволено. Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" усунути перешкоди щодо користування та розпорядження ОСОБА_2 грошовими коштами, що знаходяться на гривневому картковому рахунку № НОМЕР_1 шляхом розблокування даного карткового рахунку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач в односторонньому порядку, не повідомивши про зміни умов обслуговування клієнта, з початку 2015 року припинив видачу за його картковим рахунком грошових коштів через банкомати та каси своїх відділень, у зв`язку з чим ОСОБА_2 був протиправно позбавлений можливості отримати свої кошти.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки дії ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо обмеження ОСОБА_2 у праві користування поточним картковим рахунком шляхом його блокування є неправомірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалу апеляційного суду, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів наявності обмежень у користуванні ОСОБА_2 відкритим на його ім`я картковим рахунком. Також судамине було встановлено фактичні обставини справи, оскільки не з`ясовано існування обмежень, підстави, у зв`язку з якими вони виникли, та з якого часу існують такі обмеження.
Короткий зміст заперечень на касаційну скаргу та узагальнення їх доводів
У квітні 2017 року ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу, у яких просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовані тим, що відповідачем не доведено правомірність дій з блокування карткового рахунку позивача. Також позивач вказував, що його на неодноразові звернення про надання інформації щодо причин блокування картки у травні 2016 року банк повідомив ОСОБА_2 про необхідність додаткового часу для з`ясування зазначених обставин.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 564/808/16-ц та зупинено виконання рішення заочного рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до ПАТ КБ "ПриватБанк" про зобов`язання усунути перешкоди щодо користування та розпорядження грошовими коштами шляхом розблокування рахунку, призначено до розгляду.
У березні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у 2014 року на підставі заяви Юніора на випуск картки ПАТ КБ "ПриватБанк" відкрито на ім`я ОСОБА_2 картковий гривневий платіжний рахунок № НОМЕР_2 .
У довідці Костопільського будівельно-технологічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування від 22 березня 2016 року № 146 вказано про нарахування ОСОБА_2 за період з січня 2015 року по січень 2016 року стипендії у розмірі 5 657 грн 92 коп.
З початку травня 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" в односторонньому порядку, не повідомивши про зміни умов обслуговування рахунку, припинив видачу грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 .
З чеків, роздрукованих з терміналу ПАТ КБ "Приватбанк" вбачається, що на картковий гривневий платіжний рахунок № НОМЕР_2 зараховувалась стипендія, яка, починаючи з березня 2015 року по лютий 2016 року не знімалась.
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" із заявою про повідомлення причин блокування його карткового рахунку, яка отримана представником банку 14 березня 2016 року.
Оскільки на подану заяву ОСОБА_2 відповіді не отримав, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (частина перша статті 1068 ЦК України).
Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.