Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 643/10346/16-ц
провадження № 61-8080св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2017 року у складі судді Сугачової О. О. та рішення апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Довгаль А. П., Овсяннікової А. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого відповідач отримав від позивача у борг грошові кошти в сумі 26 500,00 доларів США строком до 15 квітня 2015 року. ОСОБА_2 24 липня 2015 року та
18 жовтня 2015 року повернув по 500,00 доларів США, а 15 травня 2016 року - 1 000,00 доларів США, тобто сума боргу залишилась в розмірі
24 500,00 доларів США, що на час складання позову еквівалентно
614 460,00 грн. на час подання позову вказану суму боргу не повернуто, чим відповідач порушив взяті на себе зобов`язання.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 767 460,54 грн та 3 % річних у розмірі 24 797,25 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 767 460,54 грн та 3 % річних в сумі 24 797,25 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6 958,90 грн.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи з
ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики, укладеним 25 лютого 2015 року між сторонами.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2017 року змінено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 25 лютого 2015 року у розмірі 614 460,00 грн, а також
3 % річних від простроченої суми в сумі 24 797,25 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у сумі 5 559,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 515,80 грн.
Змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив із того, що норми частини другої статті 625 ЦК України щодо спати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, яке визначене у гривнях.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо неналежного виконання зобов`язання, щодо повернення грошових коштів отриманих на підставі договору позики (розписки).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
28 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Московського районного суду міста Харкова від 30 січня 2017 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 12 квітня
2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не заперечував, що згідно розписики від 25 лютого 2015 року він отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26 500,00 грн з обов`язком повернення до 15 квітня 2015 року. Валюта, як переданих у позику коштів так і частково повернутих, визначена із застосуванням символу "$", інших відомостей про валюту отриманих та повернутих коштів, розписка не містить. При цьому, грошовою одиницею України є гривня. Ні позивач, ні відповідач не мали право при здійсненні розрахунків використовувати іншу валюту ніж гривню, оскільки саме гривня є єдиним законним платежем в Україні. Отже, суди попередніх інстанцій, незаконно припускаючи, що за позикою були передані долари США, належним чином не встановили обставин справи, а саме суму зобов`язання відповідача. За таких обставин розмір заборгованості визначено неправильно.
Доводи інших учасників справи:
21 жовтня 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, у якому просить касаційну скаргу представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, а рішення апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Московського районного суду міста Харкова.
Зупинено виконання рішення апеляційного суду Харківської області від
12 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
У вересні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 06 червня 2019 року № 609/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-8080св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: