Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 308/3908/14-ц
провадження № 61-15319св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області у складі колегії суддів: Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д. від 03 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк"), який в ході розгляду справи уточнив, та остаточно просив визнати договір поруки від 21 червня 2007 року № 06/998П-07, укладений між ним та відповідачем, припиненим.
Позов мотивовано тим, що 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", назву якого змінено на ПАТ "Універсал Банк", укладено договір поруки № 06/998П-07, за умовами якого ОСОБА_1 поручився перед банком відповідати за порушення зобов`язань позичальником ОСОБА_2, що виникають із кредитного договору від 21 червня 2007 року № 06/997К-07.
ОСОБА_1 вказував на збільшення розміру його зобов`язань перед ПАТ "Універсал Банк", оскільки банк без згоди поручителя підвищив відсоткову ставку.
Крім того, заборгованість позичальника перед банком виникла з 10 грудня 2012 року, проте вимогу про її погашення відповідач направив поручителю лише 03 грудня 2013 року, тобто з пропуском встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 26 грудня 2016 року, позов задоволено. Визнано припиненим поруку від 21 червня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та ПАТ "Універсал Банк".
Суд першої інстанції виходив з того, що відбулась зміна розміру зобов`язання без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності, а тому наявні підстави для задоволення позову відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 03 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2016 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив з того, що сторони неодноразово змінювали зобов`язання за умовами договору поруки, а тому поручитель, підписуючи відповідні правочини (додаткові угоди, нові договори поруки), визнавав наявність у нього боргу за кредитним договором та погоджувався на збільшення обсягу відповідальності. Крім того, апеляційний суд з огляду на належну зміну зобов`язань щодо поруки дійшов висновку про відсутність підстав для її припинення у зв`язку із закінченням строку дії договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишимо в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, здійснюючи дослідження інших договорів поруки від 19 грудня 2011 року та від 17 грудня 2012 року. Вказані угоди не є предметом позову, а тому не можуть бути підставою для скасування судом апеляційної інстанції рішення місцевого суду. Апеляційним судом не враховано того, що з 19 грудня 2011 року збільшено відсоткову ставку по кредиту з 16,25 % до 16,57 %, що відповідно до часини першої статті 559 ЦК України є підставою для задоволення позову.
Заперечення на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 308/3908/14-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, 21 червня 2007 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", укладено кредитний договір № 06/997К-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 75 000 дол. США зі сплатою 12,45 % річних та кінцевою датою повернення коштів 20 червня 2037 року.
Того ж дня на забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за вищевказаним кредитним договором банк уклав із ОСОБА_1 договір поруки № 06/998П-07, за умовами якого поручитель зобов`язався солідарно з позичальником відповідати у повному обсязі перед кредитором за порушення (невиконання) зобов`язань позичальником. У пункті 12 договору встановлено, що він діє до повного виконання зобов`язань по кредитному договору боржником чи поручителем.
26 лютого 2009 року та 02 лютого 2010 року між кредитором і поручителем укладені додаткові угоди до договору поруки від 21 червня 2007 року № 06/998П-07, якими змінювались відсоткові ставки за кредитним договором від 21 червня 2007 року № 06/997К-07. Вказані додаткові угоди підписані поручителем без будь-яких застережень.
19 грудня 2011 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився солідарно із позичальником відповідати у повному обсязі перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 21 червня 2007 року № 06/997К-07 (з урахуванням визначеної у ньому відсоткої ставки). Пуктом 4. 2. визначено, що порука припиняється із припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до якого останній поручився солідарно із позичальником відповідати у повному обсязі перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 21 червня 2007 року № 06/997К-07 (з урахуванням визначеної у ньому відсотком ставки). Пуктом 4. 2. визначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку/терміну виконання боржником основного зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
Оскільки ОСОБА_2 неналежно виконувала взяті на себе зобов`язань за умовами кредитного договору від 21 червня 2007 року № 06/997К-07, 21 січня 2014 року ПАТ "Універсал Банк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
ЦК України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання