Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 522/24560/15-ц
провадження № 61-19624св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року у складі колегії суддів: Сидоренко І. П., Погорєлової С. О., Цюри Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Сидоренко І. П., Погорєлової С.О., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним.
В обґрунтування позову зазначив, що з 29 квітня 2003 року до цього часу він знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
25 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І. М., та зареєстрованим в реєстрі за № 7073.
Про те, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 замість договору купівлі-продажу було оформлено договір дарування, позивачу стало відомо у жовтні 2015 року.Позивач вважає вказаний договір дарування удаваним правочином, таким, що вчинений для приховання договору купівлі-продажу, що порушує його права на спільну сумісну власність.
Просив суд: визнати укладений 25 листопада 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір дарування удаваним правочином; застосувати наслідки вчинення удаваного правочину, визнавши, що фактично було укладено договір купівлі-продажу; визнати квартиру АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним задоволено.
Визнано договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 укладений 25 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 удаваним.
Визнано, що 25 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 замість договору дарування квартири укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано квартиру АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір дарування, укладений 25 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме - договору купівлі-продажу, тому відповідно до статті 235 ЦК України він є удаваним. Належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача з боку відповідача ОСОБА_3 суду не надано. Крім того, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, а відповідно до договору дарування відповідач набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, то вказана квартира визнається спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_5. та ОСОБА_2
Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), як особа, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права та обов`язки, подало до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про визнання правочину удаванимвідмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішенням суду першої інстанції зачеплені права ПАТ "Дельта Банк". Незалучення банку до участі у справі позбавило банк можливості надати відповідні клопотання та заперечення відносно заявленого ОСОБА_1 позову про визнання договору дарування удаваним. Крім цього, неможливість участі ПАТ "Дельта Банк" при розгляді справи також позбавило банк права надати докази відносно того, що ОСОБА_1 було відомо про укладання саме договору дарування за обставинами, пов`язаними з укладанням кредитного та іпотечного договорів.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року у рішенні Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року була виправлена описка, пов`язана з найменуванням вказаного процесуального документа.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року про виправлення описки.
У касаційній скарзі представник позивача посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ПАТ "Дельта Банк" не мав права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, його права жодним чином не порушені. Крім того, апеляційний суд неповно і неправильно встановив обставини справи, які мають значення у справі, рішення ухвалив односторонньо, з порушенням балансу прав та інтересів сторін.
Доводи інших учасників справи
29 травня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від ПАТ "Дельта Банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу. У письмових запереченнях банк зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені. Просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 522/24560/15-ц з Приморського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 квітня 2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .
25 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було оформлено договір дарування, за яким ОСОБА_3 подарував відповідачці квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 89,2 кв.м.
25 листопада 2011 року ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_2 кошти на суму 69 500 доларів США, що підтверджується розпискою відповідача, з якої вбачається, що вказані кошти отримані за продаж квартири АДРЕСА_2 .
Згідно кредитного договору від 27 грудня 2011 року № 150102021986014 ОСОБА_1 отримав від ПАТ "Астра Банк" кредит в сумі 360 000,00 грн, строком до 27 грудня 2016 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27 грудня 2011 року між ПАТ "Астра Банк" і ОСОБА_2, яка є дружиною позивача ОСОБА_1, був укладений договір іпотеки, згідно якого, іпотекодатель ОСОБА_2 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_2, яка належала їй за договором дарування від 27 листопада 2011 року.
За договором купівлі-продажу прав вимоги від 02 грудня 2013 року ПАТ "Астра Банк" відступив ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за договорами кредиту в тому числі і за договором кредиту, укладеним між ПАТ "Астра Банк" і ОСОБА_1, а також за усіма договорами забезпечення за ним.
Заборгованість за кредитним договором від 27 грудня 2011 року № 150102021986014 не погашена.