Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 757/15604/16-ц
провадження № 61-19594св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1 , |
| відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО", |
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2017 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ВАШ АВТО" (далі - ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО") про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 15 березня 2016 року між сторонами укладено договір № 002644 фінансового лізингу, відповідно до якого ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу - легковий автомобіль у власність та передати предмет лізингу у користування позивачу.
На виконання умов договору позивач 15 березня 2016 року сплатив 41 000 грн.
Після того, як договір був складений, позивач помітив помилку в договорі при визначенні моделі транспортного засобу який він замовив - було помилково зафіксовано транспортний засіб марки "Toyota Corolla" замість автомобіля марки "HYNDAI НІ". Після цього він звернувся до ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" з вимогою виправити допущену описку, однак виправлення описки в договорі здійснено не було і транспортний засіб позивачу відповідачем не передано.
Зазначаючи, що відповідач не виконав умов договору і не передав в обумовлений строк предмет лізингу та посилаючись на правила статей 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", статей 203, 215, 216, 509, 627, 692, 806, 807 ЦК України, ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду та просив визнати договір фінансового лізингу від 15 березня 2016 року недійсним; стягнути з ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" сплачені грошові кошти в розмірі 41 000 грн; відшкодувати судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним Договір фінансового лізингу № 002644, укладений 15 березня 2016 року між ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" та позивачем.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 41 000 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявні несправедливі відносно споживача умови спірного договору фінансового лізингу, що обумовлює наявність підстав для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, договір фінансового лізингу, укладений між сторонами, не був нотаріально посвідчений.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2017 року заочне рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач не надав до суду доказів наявності обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання недійсним договору фінансового лізингу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення Печерського районного суду м. Києва.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду є невірними та не відповідають обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" зазначило, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просило в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення Апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2017 року залишити без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 15 березня 2016 року між ТОВ "ЛК "ВАШ АВТО" та ОСОБА_1 укладений договір фінансового лізингу № 002644, відповідно до якого ТОВ "ЛК "Ваш Авто" бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність та передати його у користування позивачу. Предметом фінансового лізингу є автомобіль визначеної марки та моделі зі встановленою договором ціною 15 185,19 доларів США, що еквівалентно 410 000 грн.
На виконання умов цього договору ОСОБА_1 15 березня 2016 року сплатив 41 000 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 57 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Аналогічні положення містить стаття 81 ЦПК України.