Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 490/3310/14-ц
провадження № 61-24870св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2 ,
третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політ"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2017 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Лівінського І. В., Шаманської Н. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Політ" про визнання права власності на 1/2 частину квартири
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним Ѕ частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що позивач з 16 листопада 1980 року по 10 грудня 2012 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Під час шлюбу ними за спільні кошти сім`ї було сплачено пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку 15 травня 1992 року оформлено за ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 26 грудня 2016 року позов задоволено частково, визнано право власності за ОСОБА_1 на 15/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони перебувають у шлюбі з 16 листопада 1980 року до 10 грудня 2012 року. Спірна квартира була надана відповідно до ордеру від 26 липня 1977 року № 970 ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 липня 1983 року № 801 у зв`язку з виїздом ОСОБА_3 у члени кооперативу прийнятий ОСОБА_4, батько ОСОБА_2 27 липня 1983 року на підставі вказаного рішення ОСОБА_4 видано ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24 серпня 1984 року № 848 затверджено рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Політ" (далі - ЖБК "Політ") про прийняття ОСОБА_2 у члени даного кооперативу. За зобов`язанням від 03 вересня 1984 року ОСОБА_2 повинна сплатити суму у розмірі 2 418,24 руб за період з 01 вересня 1984 року по 01 серпня 1992 року. 15 травня 1992 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 у ЖБК "Політ". Отже, спільною сумісною власністю подружжя є сума 2 418,24 руб. 1/2 частина від 2 418,24 рублів складає 1 209,12 руб. Тому частка ОСОБА_1 складає 15 % від вартості квартири в сумі 8 165 рублів, тому за позивачем визнано право власності на 15/100 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 грудня 2016 року змінено шляхом викладення у новій редакції, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 прийнято у члени ЖБК "Політ" 12 вересня 1983 року, тобто вже після смерті. Суд не погодився з тим, що ОСОБА_4 прийнятий до членів ЖБК "Політ" рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 липня 1983 року № 801, оскільки таких повноважень орган місцевого самоврядування не мав. Це рішення прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_4 на рішення загальних зборів про надання спірної квартири іншій особі. Рішення загальних зборів ЖБК "Політ" від 12 вересня 1983 року, ухвалене після смерті ОСОБА_4, правового значення не має у зв`язку з припиненням правоздатності (здатності мати цивільні права та обов`язки) фізичної особи з моменту смерті. Тому ОСОБА_4 за життя не був прийнятий до членів ЖБК "Політ" у встановленому законом порядку та не набув статусу члена цього кооперативу. 20 квітня 1984 року до членів ЖБК "Політ" прийнята ОСОБА_2, яка набула статус члена ЖБК. Розпорядження голови правління кооперативу про оформлення грошового внеску датовано 05 вересня 1983 року, а членські внески внесені 18 вересня 1983 року. За поясненнями ОСОБА_2, що не заперечує і позивач, ними було внесено на рахунок ЖБК одноразовий внесок у розмірі 5 005,00 руб. Доказів належності цих коштів ОСОБА_4 відповідачка не надала. Суд вважає недоведеним факт внесення грошових коштів на рахунок кооперативу за життя ОСОБА_4 і за рахунок належних йому особисто грошових коштів. Пайовий внесок у розмірі, який належав попередньому члену кооперативу ОСОБА_6 і повернутий йому при вибутті з членів кооперативу, був внесений у вересні 1983 року членами сім`ї ОСОБА_4, тобто подружжям ОСОБА_7 . З вересня 1983 року сторони виплачували щомісячний пайовий внесок у розмірі 25,48 руб. 3 вересня 1984 року ОСОБА_2 як член кооперативу підписала зобов`язання про подальше погашення позики (кредиту) до 01 серпня 1992 року у розмірі 2418,00 руб. Таким чином, пай у ЖБК "Політ", який складався з разового внеску у вересні 1983 року та щомісячних виплат з вересня 1983 по 1992 рік у загальному розмірі 7 729,00 руб. внесений подружжям за період шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, а тому є спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітня 2017 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Абакумова С. М. засобами поштового зв`язку надіслала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 16 березня 2017 року і залишити в силі рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 26 грудня 2016 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк".
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11 травня 2018 року справу № 490/3310/14-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що батько відповідача - ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 липня 1983 року № 801 отримав ордер на вселення в квартиру АДРЕСА_1 . 02 серпня 1983 року ОСОБА_4 подав заяву на вступ до ЖБК "Політ". ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, а відповідач успадкувала після його смерті паєнакопичення у розмірі 5 362,90 руб, що є її особистим приватним майном, яке не підлягало поділу як об`єкт спільної сумісної власності. ОСОБА_2 вважає, що прийняття у члени житлово-будівельного кооперативу покладається саме на місцеві ради. Апеляційний суд неправильно встановив час прийняття у члени кооперативу її батька. Винесення ЖБК "Політ" рішення від 12 вересня 1983 року про прийняття її батька у члени кооперативу є недоведеним. ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_4 став членом ЖБК "Політ" 25 липня 1983 року на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 липня 1983 року № 801, тому саме він мав відшкодувати пай колишньому члену кооперативу ОСОБА_3, який вибув з членів кооперативу. ОСОБА_2 не погоджується з твердженням апеляційного суду про те, що вона вносила після смерті батька на рахунок ЖБК "Політ" 5 005,00 руб, оскільки такі кошти були внесені нею ще за життя батька у день прийняття батька до членів кооперативу та за рахунок коштів ОСОБА_4 Матеріали справи не містять доказів того, що дані кошти належали ОСОБА_4, проте й доказів того, що вони належали сторонам справи також відсутні.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.