Постанова
Іменем України
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 351/386/17
провадження № 61-30457св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2017 року у складі судді Сегіна І. Р. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Девляшевського В. А., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, посилаючись на те, що 26 липня 2016 року приблизно о 19 годині 30 хвилин на вулиці Річній, 1 в місті Снятині Івано-Франківської області ОСОБА_2 вилила на належний йому автомобіль "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1,фекалії (мустівку). Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2016 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 заподіяла йому майнову та моральну шкоду, яка виразилася в необхідності докладати зусилля для відновлення попереднього стану транспортного засобу та у дискомфорті, пов`язаному із ситуацією, яка сталася. Зокрема, він був вимушений залишити свій автомобіль на автосервісі в місті Коломиї для заміни певних деталей та хімчистки салону з метою усунення неприємного запаху. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 11 950 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11 950 грн на відшкодування майнової шкоди та 4 000 грн - на відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем доведено вину відповідача у завданні майнової шкоди, а, відтак, і наявність підстав для її відшкодування. З урахуванням глибини та характеру душевних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав внаслідок пошкодження його майна, суд оцінив моральну шкоду в розмірі 4 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ОСОБА_1 не має права на відшкодування шкоди, оскільки на підставі довіреності є лише володільцем автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивач міг звернутися до суду з цим позовом тільки представляючи інтереси ОСОБА_3, яка є власником транспортного засобу. ОСОБА_1 не надав доказів про характер ушкоджень автомобіля та понесені ним витрати, оскільки довідка про виконання робіт з ремонту транспортного засобу сфальсифікована. Суди безпідставно взяли до уваги довідку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) в Снятинському районі, згідно з якою при візуальному обстеженні автомобіля в салоні відчувається різкий запах продуктів розпаду органічних речовин, що є абсурдом.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Снятинського районного суду Івано-Франківської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 травня 2018 року справу № 351/386/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2016 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП (дрібне хуліганство), та накладено стягнення у вигляді 48 годин громадських робіт за те, що 26 липня 2016 року приблизно о 19 годині 30 хвилин вона, перебуваючи на вулиці Річній, 1 в місті Снятині Івано-Франківської області, вилила фекалії (мустівку) на автомобіль ОСОБА_1 марки "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року було змінено постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 30 серпня 2016 року - виключено з її мотивувальної частини встановлені судом обставини про нецензурну лайку та образливе чіпляння до громадян. В решті постанову місцевого суду залишено без змін.
Згідно з довіреністю від 13 липня 2016 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 експлуатувати та розпоряджатися (продати, обміняти, здати в найм (оренду), передати в позичку) належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль "Volkswagen Polo", 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також цією довіреністю, яка видана на п`ять років і дійсна до 13 липня 2021 року, надано ОСОБА_1 право на отримання відшкодування за завдану транспортному засобу шкоду.
Довідкою центру автодетейлінгу "Благий і Ко" про надання робіт та рахунком-фактурою від 27 липня 2016 року підтверджується, що вартість виконаних робіт з відновлення попереднього стану автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1 (монтаж деталей та хімчистка салону, озонування, миття відділення мотора, заміна підлокітника, розшивка, заміна і перешив сидінь), становить 11 950 грн.
Згідно з довідкою Держпродспоживслужби в Снятинському районі від 09 серпня 2017 року при візуальному обстеженні автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер НОМЕР_1, в його салоні відчувався різкий неприємний запах продуктів розпаду органічних речовин.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
З наведеного випливає, що шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.
Грошовий вираз майнової шкоди є збитками. Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).