Постанова
Іменем України
19 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 395/499/16-ц
провадження № 61-15404св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2017 року у складі судді: Забуранного Р. А. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Єгорової С. М.; Письменного О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк), звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та банком укладено договір кредиту № 05-038/315. Відповідно до пункту 1.1 договору, кредитор надає позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 16636,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 29 травня 2015 року. Кредит відповідачу надавався для оплати придбаного автомобіля марки СНЕVROLET, модель Lacetti, рік випуску 2008 чорного кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 966 від 26 травня 2008 року, укладеним з АСФ "Універсал - Авто". У разі прострочення строків сплати відсотків та строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення. 19 лютого 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору кредиту, якою збільшено відсоткову ставку по кредиту до 9,06 процентів річних.
30 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-038/349, за яким остання зобов`язалась перед банком солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов, щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, та можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором.
30 травня 2008 року між ОСОБА_1 та банком був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 05-038/316, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 4 853,21 грн з кінцевим терміном повернення до 29 травня 2015 року.
Банк свої кредитні зобов`язання виконав у повному обсязі та надав грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору кредиту та договору відновлювальної кредитної лінії. Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання порушив і утворилась заборгованість за договором кредиту та договором відновлювальної кредитної лінії.
Банк просив суд стягнути:
солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості по договору кредиту № 05-038/315 від 30 травня 2008 року, в розмірі 36 280,90 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 09 листопада 2015 року становить 821 724, 81 грн, з яких: 14 312,99 доларів США, еквівалент в гривні 324 174,42 грн - заборгованість за кредитом; 11 325,89 доларів США, еквівалент в гривні 256 519,74 грн - заборгованість по відсотках; 6 874,85 доларів США, еквівалент в гривні 155 708,22 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 3 767,17 доларів США, еквівалент в гривні 85 322,43 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії № 05-038/316 від 30 травня 2008 року, в розмірі: 6 086,38 грн з яких: 1 457,89 грн заборгованість за кредитом, 2 027,76 грн - заборгованість за відсотками, 714,00 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 670,84 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 626,89 грн - інфляційні витрати за кредитом, 589 грн - інфляційні витрати за відсотками.
сплачену суму судового збору в розмірі 12 417,17 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2018 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість по договору кредиту № 05-038/315 від 30 травня 2008 року в розмірі 211 185,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії № 05-038/316 30 травня 2008 року в розмірі 3 043,19 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів мотивовані тим, що позичальник взяті на себе кредитні зобов`язання не виконав та не забезпечив повернення боргу за договорами у визначений термін, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах трьохрічної позовної давності. Вимоги до поручителя ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки банк пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вимогою.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що перерахування банком кредитних коштів на "позичковий рахунок" не передбачено чинним законодавством апеляційний суд вказав, що при доведеності факту укладення кредитного договору, факту видачі коштів позичальнику на виконання умов договору, самі по собі посилання на неправомірність відкриття позичкового рахунку, не дають підстав вважати обов`язок банку по видачі грошових коштів в іноземній валюті невиконаним і не звільняє позичальника від їх повернення у строки та порядку, визначеними умовами кредитного договору. банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями на час укладення кредитного договору мав право здійснювати банківські операції в іноземній валюті. Висновок судово-економічної експертизи № 15 від 16 листопада 2016 року, згідно якого неможливо підтвердити отримання позичальником ОСОБА_1 грошових коштів по кредитному договору № 05-038/315 від 30.05.2008 року в іноземній валюті, оскільки надані на дослідження матеріали не містять первинних документів, які могли підтвердити або спростувати саме факт видачі (отримання) грошових коштів в готівковій формі (як в іноземній такі в і національній валюті), не впливає на обґрунтованість позовних вимог банку.Відповідач не навів жодного аргументу, який би ставив під сумнів визначений судом розмір заборгованості.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3, у якій просив оскаржені рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити частково, в частині суми яка не оспорюється ОСОБА_1 . При цьому посилався на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутнє нормативне регулювання позичкового рахунку на який перераховано кредитні кошти. Немає логічної послідовності у документах (квитанціях), які банк надавав як докази проведених операцій. У позивача відсутні первині касові документи. Суди повинні були визнати факт невидачі коштів в іноземній валюті. Суди не врахували висновки судово-економічної експертизи, яка є належним доказом у справі.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення тільки в частині задоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по договору кредиту № 05-038/315 від 30 травня 2008 року в розмірі 211 185,13 грн та по договору відновлювальної кредитної лінії № 05-038/316 30 травня 2008 року в розмірі 3 043,19 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 30 травня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 05-038/315. Згідно умов якого кредитор надає позичальнику у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 16 636 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіку, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 29 травня 2015 року, на умовах визначених цим договором. Кредит надавався відповідачу для оплати придбаного автомобіля марки CHEVROLET, модель Lacetti, 2008 року випуску, згідно з договором купівлі-продажу № 966 від 26.05.2008 року, укладеним з АСФ "Універсал-Авто".
30 травня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 05-038/316.
Суди встановили, що ОСОБА_1 не заперечувався факт отримання на підставі договору кредиту№ 05-038/316 грошових коштів для оплати транспортного засобу, а він заперечував тільки отримання кредитних коштів саме в іноземній валюті. Надання кредиту договору кредиту № 05-038/315 здійснювалось шляхом видачі позичальнику готівкових коштів в іноземній валюті (доларів США) з позичкового рахунку № НОМЕР_1 шляхом конвертації через касу банку для подальшого перерахування позичальником на цілі визначенні пунктом 1.2 договору кредиту. Тобто при укладенні правочину сторонами узгоджено, що валютою кредитування, яка є істотною умовою угоди, є долари США.