Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 221/3292/15-ц
провадження № 61-14189св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2016 року у складі колегії суддів: Лоленко А. В., Попової С. А., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 07 березня 2013 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 1 500 000,00 грн; кінцевий термін повернення кредиту - 06 березня 2016 року; ціль використання кредиту - реконструкція магазину, купівля торгівельного обладнання, поповнення обігових коштів; тип процентної ставки - фіксована зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,00 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2 07 березня 2013 року було укладено договір поруки № 21952-20/13-5.
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Волноваського районного суду Донецької області із зустрічним позовом до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання зобов`язань припиненими.
Зустрічний позов мотивовано тим, що її зобов`язання перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитним договором від 07 березня 2013 року № 21949-20/13-1 є припиненими внаслідок придбання нею у ТОВ "Афродіта" права вимоги на підставі договору купівлі-продажу від 20 серпня 2015 року.
З урахуванням викладеного, просила суд визнати зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитним договором від 07 березня 2013 року № 21949-20/13-1 припиненими.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 15 березня 2016 року у задоволенні позову ПАТ "Банк "Київська Русь" відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання зобов`язань припиненими, задоволено.
Визнано припиненим з 20 серпня 2015 року, у зв`язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитним договором від 07 березня 2013 року № 21949-20/13-1, в частині заборгованості за кредитом у загальному розмірі 1 772 458,72 грн.
Стягнуто з ПАТ "Банк "Київська Русь" на користь ОСОБА_1 487,20 грн судового збору.
Рішення районного суду мотивовано тим, що у правовідносинах, що виникли між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" відбулося поєднання в особі ОСОБА_1 . боржника і кредитора ПАТ "Банк "Київська Русь" в грошовому зобов`язанні, у зв`язку з чим, зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Київська Русь" слід вважати припиненими з 20 серпня 2015 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2016 року рішення Волноваського районного суду Донецької області від 15 березня 2016 року скасовано.
Позовні вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" заборгованість за кредитним договором від 07 березня 2013 року № 21949-20/13-1 та за договором поруки від 07 березня 2013 року № 21952-20/13-5, яка станом на 19 серпня 2015 року становить 1 685 673,18 грн та складається із основної суми заборгованості за кредитом - 1 501 000,00 грн; нарахованих процентів 175 904,18 грн; простроченої суми заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції - 8 769,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно пені за несвоєчасне повернення відсотків - 19 351,27 грн, 30% річних за несвоєчасне погашення процентів - 9 675,63 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 40 150,69 грн, 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту -17 607,95 грн відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Київська Русь" про визнання зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Київська Русь" за кредитним договором від 07 березня 2013 року № 21949-20/13-1 припиненим відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" понесені витрати із сплати судового збору у розмірі 13 906,27 грн.
Задовольняючи частково первісні позовні вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконала, допустила утворення заборгованості, яка відповідно до положень статей 1049, 1054 ЦК України та пункту 2.1 договору підлягає солідарному стягненню з боржника та поручителя з урахуванням положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив із того, що положення статті 606 ЦК України не можуть бути застосовані як підстава для припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, що діє з 12 серпня 2016 року з дня початку процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" забороняється зарахування зустрічних позовних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін, (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї з сторін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просила скасувати рішення апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2016 року, рішення Волноваського районного суду Донецької області від 15 березня 2016 року залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 606 ЦК України у поєднанні з пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
У червні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 06 червня 2019 року № 612/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-14189св18 призначено повторний автоматизований перерозподіл.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Курило В. П.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 07 березня 2013 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 1 500 000,00 грн зі сплатою 25,00 % річних строком до 06 березня 2016 року.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_2 07 березня 2013 року було укладено договір поруки № 21952-20/13-5.
Відповідно до пункту 2.1. договору поруки, поручитель зобов`язався солідарно та повному обсязі відповідати перед банком за виконання умов кредитного договору.
Станом на 19 серпня 2015 року сума заборгованості становить 1 772 458,72 грн, з яких: основна сума заборгованості за кредитом - 1 501 000,00 грн; за процентами - 175 904,18 грн; пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 19 351,27 грн; 30 % річних за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 9 675,63 гривень; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 40 150,69 грн; 30 % річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 17 607,95 грн; прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8 769,00 грн, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів.
20 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Афродіта", яке є кредитором ПАТ "Банк "Київська Русь", був укладений договір купівлі-продажу права вимоги.