Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 127/6381/17
провадження № 61-30836св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М. Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
третя особа - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду,
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 07 серпня 2017 рокуу складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Войтка Ю. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи та просив стягнути з Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) на свою користь моральну шкоду в сумі 390 400 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 липня 2006 року прокуратурою Замостянського району міста Вінниці відносно нього було порушено кримінальну справу. 07 грудня 2007 року слідчим СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінським В. А. прийнято постанову про притягнення його як обвинуваченого і пред`явлено йому обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК України). На підставі постанови слідчого СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінського В. А. від 07 грудня 2007 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, у зв`язку з чим він не мав можливості вільного пересування, а також був змушений шляхом подачі заяв до органів слідства та прокуратури повідомляти про своє місцезнаходження. На підставі рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 26 березня 2007 року його виселено з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла, а тому він був змушений проживати на території Акціонерного товариства "Інфракон" по вулиці Стеценка, 61 у місті Вінниці в жахливих умовах. Постановою старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Мазура О. В. від 08 листопада 2016 року кримінальне провадження № 12014020010002390 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України закрито за відсутністю в його діях складу злочину. Внаслідок незаконних рішень та дій органів досудового розслідування, прокуратури та суду була нанесена шкода його здоров`ю, він був позбавлений честі та людської гідності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 14 липня 2017 року у складі судді Гриневича В. С. відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що правові підстави для відшкодування шкоди позивачу відсутні, оскільки ним не доведено в чому полягає спричинена моральна шкода, протиправність дій органів досудового розслідування, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями винної особи, наявність вини органу досудового розслідування.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 07 серпня 2017 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 липня 2017 року скасував та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнув з ДКСУ за рахунок Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 342 507 грн моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачем протиправності дій органів досудового розслідування не ґрунтуються на нормах закону. Посилання місцевого суду на те, що кримінальна справа була порушена за фактом, а не відносно позивача, тобто наявність постанови про закриття кримінального провадження не може слугувати безумовною підставою для відшкодування шкоди є помилковими, оскільки постанова від 08 листопада 2016 року прийнята на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину. Вказана постанова є чинною, і суд при розгляді справи в порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування не може надавати оцінку правильності чи неправильності винесення постанов в кримінальному провадженні. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження спричинення йому моральної шкоди.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У жовтні 2017 року ДКСУ подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що посилання позивача на те, що він більше десяти років перебував під слідством та не мав можливості вільно пересуватися, оскільки в статусі обвинуваченого ОСОБА_1 перебував лише три календарні дні, і за цей час його лише один раз (у день пред`явлення обвинувачення) було допитано як обвинуваченого. Апеляційним судом не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправним діянням її завдавача, не з`ясовано чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Не взяв до уваги суд апеляційної інстанції і того, що кримінальна справа була порушена не відносно ОСОБА_1, а за фактом умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення є законним і обґрунтованим. Аргументи заявника про те, що ним не доведено протиправних дій органів досудового розслідування не ґрунтуються на вимогах закону. Посилання ДКСУ на те, що кримінальна справа була порушена за фактом, а не відносно нього, а тому наявність постанови про закриття кримінального провадження не може слугувати безумовною підставою для відшкодування шкоди є помилковим, оскільки постанова від 08 листопада 2016 року постановлена на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. Тривале проведення досудового розслідування у кримінальній справі, порушеної за заявою ОСОБА_2 який вказував на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України створило атмосферу напруги та неспокою для нього, зумовило порушення нормальних зав`язків з оточуючими людьми і необхідність відновлення свого становища, тобто йому було завдано моральної шкоди, розмір якої правильно визначений апеляційним судом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 травня 2018 року справу № 127/6381/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційним судом встановлено, що постановою прокурора Замостянського району міста Вінниці Дудчика М. У. від 12 липня 2006 року скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу за фактом умисного спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України. Кримінальну справу направлено в Замостянський ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області для проведення досудового слідства.
Постановою слідчого СВ Замостянського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області Белінського В. А. від 23 липня 2006 року справу прийнято до свого провадження та розпочато досудове слідство.
14 серпня 2006 року ОСОБА_1 був допитаний слідчим Белінський В. А. як свідок у кримінальній справі.
За наслідками проведення досудового розслідування, постановою слідчого СВ Замостянського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області Белінського В. А. від 10 жовтня 2006 року досудове слідство у кримінальній справі № 06280423 було зупинено до встановлення особи, яка скоїла даний злочин.
Постановою заступника прокурора Замостянського району міста Вінниці Вакара В. В. від 17 листопада 2006 року вищевказану постанову слідчого про зупинення досудового слідства у кримінальній справі № 06280423 було скасовано та матеріали кримінальної справи направлено начальнику СВ Замостянського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області для організації проведення подальшого розслідування.
Досудове слідство також було зупинено на підставі постанов слідчого від 23 квітня та від 16 вересня 2007 року, які також були скасовані постановою прокурора від 27 липня 2007 року та у зв`язку з вказівками начальника СУ УМВС України у Вінницькій області від 03 жовтня 2007 року.
07 грудня 2007 року слідчим СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінським В. А. було винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 і пред`явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Цього ж дня, ОСОБА_1 було оголошено про пред`явлення обвинувачення, роз`яснено його суть та вручено копію постанови про притягнення як обвинуваченого і допитано як обвинуваченого, що підтверджується протоколами від 07 грудня 2007 року.
07 грудня 2007 року слідчим СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінським В. А. прийнято постанову про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
10 грудня 2007 року заступником прокурора Замостянського району міста Вінниці Кобилянським В. І. було прийнято постанову про скасування постанов слідчого СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінського В. А. від 07 грудня 2007 року, зокрема: постанову про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого у кримінальній справі № 0680423 як передчасну та незаконну, і постанову про обрання запобіжного заходу підписки про невиїзд, а також направлено кримінальну справу до СВ Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області для проведення досудового слідства.
В подальшому, постановами слідчого СВ Замостянського ВМ ВМУ УМВС України у Вінницькій області Белінського В. А. від 05 лютого 2008 року, від 04 листопада 2009 року, від 29 липня 2010 року, від 01 березня 2011 року, від 29 травня 2011 року, від 08 листопада 2012 року, досудове слідство у кримінальній справі № 06280423 зупинялося до встановлення особи, яка скоїла даний злочин, однак досудове розслідування було поновлено за вказівками прокурора, про що було винесено постанови слідчого від 08 жовтня 2009 року, від 22 квітня 2010 року, від 22 лютого 2011 року, від 20 травня 2011року, від 03 липня 2012 року.
08 квітня 2014 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120014020010002390 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 січня 2016 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області.
Постановою старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області Мазура О. В. від 08 листопада 2016 року кримінальне провадження № 120014020010002390 закрито, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального