Постанова
Іменем України
12 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 161/14182/18
провадження № 61-11008 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області;
представник відповідача - Панасюк Наталія Миколаївна;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 травня 2019 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про надання житлового приміщення як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.
Позовна заява мотивована тим, що вона є інвалідом з дитинства 1 групи. ЇЇ батько - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманого на фронтах Другої світової війни поранення, був учасником бойових дій, інвалідом Великої Вітчизняної війни 2 групи, отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за померлого батька - ОСОБА_3
Зазначала, що з 16 квітня 2010 року вона перебуває на обліку у Луцькій міській раді Волинської області для забезпечення житловою площею як член сім`ї загиблого військовослужбовця і має право на забезпечення державою позачергово житлом за пільгою члена сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідно до пункту 15 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Дворічний термін її перебування на квартирному обліку з правом на позачергове одержання житла закінчився 16 квітня 2012 року, проте житлом відповідно до вимог зазначеного Закону відповідач її не забезпечив.
Вказувала, що відповідач забезпечив житловими приміщеннями осіб відповідної категорії, що з більш пізнього часу перебувають у списках осіб на позачергове забезпечення житловими приміщеннями, зокрема інвалідів учасників Антитерористичної операції (далі - АТО), а також, інвалідів війни, які приймали участь у бойових діях на території інших держав, що перебувають поряд з нею у списку осіб на позачергове забезпечення житлом, але пізніше від неї. Ще одній особі, яка набула інвалідність лише у 2016 році (тобто, в черзі на забезпечення житлом як інвалід війни він знаходиться з 2016 року) була виділена грошова компенсація на придбання житла. Ураховуючи викладене, позивач просила суд: визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області щодо недотримання та порушення порядку черговості надання житлових приміщень, передбаченого пунктом 38 постанови Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP" та статті 43 ЖК УРСР; зобов`язати виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області надати їй, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, на сім`ю з чотирьох осіб житлове приміщення у м. Луцьку Волинської області відповідно до норм житлової площі, встановленим санітарним і технічним вимогам та згідно з її чергою у списках осіб, які потребують поліпшення житла, видати ордер на вселення в надане житлове приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2019 року у складі судді Івасюти Л. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на позивача поширюється дія цього закону як на члена сім`ї учасника бойових дій під час Другої світової війни. Проте ОСОБА_1, хоча є членом сім`ї померлого ветерана - учасника бойових дій Другої світової війни, однак не належить до категорії членів сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому вона не відноситься до категорії осіб, яким законодавством передбачена виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Зазначені обставини встановлені також преюдиційним рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, у справі № 0340/1397/18 за позовом ОСОБА_1 до комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Відтак, виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення громадянам, які перебували у черзі пізніше ОСОБА_1 не є підставою для визнання бездіяльності відповідача протиправною, оскільки позивач не відноситься до категорії громадян, яким проводиться така виплата. Підстави для зобов`язання відповідача надати їй, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, житлове приміщення відсутні, оскільки відповідач не заперечує право позивача на отримання житла в порядку черговості як члена сім`ї учасника бойових дій під час Другої світової війни.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 11 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що відповідач не заперечує право позивача на отримання житла в порядку черговості як члена сім`ї учасника бойових дій під час Другої світової війни, а тому підстав вважати, що права ОСОБА_1 порушені, відсутні. Квартири, надані двом сім`ям загиблих військовослужбовців: ОСОБА_4, який перебував у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 20 серпня 2014 року під № 177, та ОСОБА_5, який перебував у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 16 січня 2015 року під № 184, були профінансовані з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 року № 348 "Про затвердження Порядку надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов". Тому підстави для визнання бездіяльності відповідача протиправною з цих підстав відсутні. При цьому ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Луцької міської ради Волинської області для отримання державного житла (на позачергову чергу з 16 квітня 2010 року за № 113), відповідач не заперечує і не оспорює її право на отримання житла в порядку черговості як члена сім`ї учасника бойових дій під час Другої світової війни, а тому підстав вважати, що її права порушені, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 161/14182/18 з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не прийняв до уваги, що статтею 43 ЖК УРСР не визначено пріоритетності забезпечення житловими приміщеннями членів сімей загиблих військовослужбовців, які приймали участь у бойових діях на Сході України (в АТО) та інвалідів війни, що приймали участь у бойових діях на території інших держав. Вважала, що вона має два статуси: як члена сім`ї загиблого військовослужбовця - учасника бойових дій у Другій світовій війні, та як члена сім`ї загиблого військовослужбовця - учасника бойових дій на території інших держав (Польща та Німеччина) (пункт 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), а тому вважала, що підстав для першочергового надання житла іншим особам, які стали на облік у чергу на отримання житла пізніше за неї, у відповідача не було.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року виконавчий комітет Луцької міської ради Волинської області подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів про відсутність порушень прав позивача такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, членом сім`ї померлого військовослужбовця і має право на пільги, передбачені статтею 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2004 року та довідкою Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18 лютого 2006 року №388/1.9, посвідченням серії НОМЕР_2 від 04 вересня 2007 року.
Згідно з довідкою відділу реєстрації житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Волинської області ОСОБА_1 . перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті Луцької міської ради Волинської області для отримання державного житла (на позачергову чергу з 16 квітня 2010 року за № 113) зі складом сім`ї: ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_7 - зять, ОСОБА_7 - онука.
05 липня 2018 року ОСОБА_1 зверталася із заявою до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради Волинської області, в якій просила розглянути її заяву та додаткові документи та прийняти рішення про направлення її заяви та документів для створеної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради Волинської області щодо розгляду її заяви як члена сім`ї загиблого про призначення їй грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 214 від 28 березня 2018 року, у розрахунку на всіх членів сім`ї, що перебувають на житловому обліку.
Рішенням комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області від 13 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової компенсації за належне для отримання жилого приміщення, з посиланням на те, що заявниця є членом сім`ї померлого ветерана - учасника бойових дій Другої світової війни та не належить до категорії членів сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до заяви не долучено довідку про безпосередню участь загиблої особи в бойових діях на території інших держав, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі № 0340/1397/18 за позовом ОСОБА_1 до комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, встановлено, що відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на ОСОБА_1 поширюється дія цього Закону як на члена сім`ї учасника бойових дій під час Другої світової війни, проте вона не має статусу члена сім`ї учасника бойових дій на території інших держав, відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а, відтак, відсутні правові підстави для призначення ОСОБА_1, як члену сім`ї померлого ветерана війни, грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.