ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2019 року
м. Київ
справа № 495/767/17-ц
провадження № 61-514св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Державна реєстраційна служба України,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", подану його представником Кущевою Галиною Павлівною, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 листопада 2016 року, ухвалене у складі судді Боярського О. О., та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним і зустрічним позовами
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 24 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11237679000 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 270 000 доларів США і зобов`язалася повернути його до 24 жовтня 2018 року або достроково зі сплатою 13,4 процентів річних за користування кредитом.
Того ж дня у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачами укладено договір іпотеки, згідно з яким останні передали в іпотеку нерухоме майно - будівлі магазину з житловими приміщеннями по АДРЕСА_1, що належить їм на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 29 червня 2006 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Білгород-Дністровське БТІ") 30 червня 2006 року за № 13643833.
Вказувало, що 8 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, у тому числі і за цим кредитним договором.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 350 240,37 доларів США, що еквівалентно 4 153 284,45 грн, та складається із заборгованості за кредитом у сумі 237 533,66 доларів США, що еквівалентно 2 816 765,12 грн, та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 112 706,71 доларів США, що еквівалентно 1 336 519,33 грн.
За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог згідно із заявою від 7 серпня 2014 року, просило в рахунок виконання основного зобов`язання зі сплати заборгованості у розмірі 350 240,37 доларів США, що еквівалентно 4 153 284,45 грн, за договором про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлі магазину з житловими приміщеннями, які розташовані по АДРЕСА_1, загальною площею 651,3 кв.м, житловою площею 81,20 кв.м, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ "Дельта Банк" права власності на вказане майно; визнати за банком право власності на предмет іпотеки; припинити право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно; виселити з житлових приміщень відповідачів та усіх мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою; витребувати у відповідачів і передати ПАТ "Дельта Банк" технічний паспорт, правовстановлюючі документи на будівлі магазину із житловими приміщеннями.
У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про визнання договорів поруки та іпотеки, укладених 24 жовтня 2007 року, припиненими.
Позов обґрунтовувала тим, що банк не пред`явив до неї вимоги протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором, тому, на її думку, порука є припиненою.
Також зазначала, що у разі припинення договору поруки припиняється зобов`язання за договором іпотеки, оскільки останнє забезпечує виконання договору поруки.
За таких обставин просила відмовити у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" в частині позовних вимог, заявлених до неї як майнового поручителя, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність за договором про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року; визнати припиненим з 1 жовтня 2013 року договір поруки від 24 жовтня 2007 року, укладений між нею та АКІБ "УкрСиббанк"; визнати частково припиненим з 1 жовтня 2013 року договір іпотеки від 24 жовтня 2007 року, укладений між нею та АКІБ "УкрСиббанк", за яким передано в іпотеку банку нерухоме майно, і визнати припиненою іпотеку на 1/2 частку будівлі магазину із житловими приміщеннями, розташовані по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 450 кв.м, що належать їй і ОСОБА_4 на праві власності в рівних частках.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 квітня 2014 року, постановленою у складі судді Заверюхи В. О., первісний позов ПАТ "Дельта Банк" та зустрічний позов ОСОБА_5 об`єднані в одне провадження.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
У рахунок виконання основного зобов`язання щодо сплати заборгованості у розмірі 350 240,37 доларів США за договором про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлі магазину з житловими приміщеннями, які розташовані по АДРЕСА_1, загальною площею 651,30 кв.м, житловою площею 81,20 кв.м, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ "Дельта Банк" права власності на вказане майно.
Визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на предмет іпотеки, а саме на будівлі магазину із житловими приміщеннями, які розташовані за вказаною адресою, загальною площею 651,30 кв.м, житловою площею 81,20 кв.м.
Припинено право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на спірне нерухоме майно.
Виселено відповідачів з вказаних житлових приміщень.
У задоволенні первісного позову в частині витребування від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та передачі ПАТ "Дельта Банк" технічного паспорта, правовстановлюючих документів на будівлі магазину із житловими приміщеннями, а також виселення з житлових приміщень усіх інших мешканців, які в них зареєстровані і проживають, відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2015 року, ухваленим колегією у складі суддів: Троцької Л. Л., Таварткіладзе О. М., Фальчука В. П., рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року у частині відмови у позові про припинення договору поруки скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.
Визнано припиненим з 2 жовтня 2013 року договір поруки від 24 жовтня 2007 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 у забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту від 24 жовтня 2007 року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 .
У іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2015 року в частині вирішення позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю та набуття ним майна у власність скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Дельта Банк" не надало нотаріально посвідченого договору про відступлення первісним іпотекодержателем свого права за вказаним договором іпотеки. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПАТ "Дельта Банк" не набуло права іпотекодержателя, тому не вправі звертати стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 листопада 2016 року залишено без змін з посиланням на відповідність його висновків матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У грудні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 7 листопада 2016 року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, заявник вказує, що 8 грудня 2011 року між ПАТ "Дельта Банк" та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, що містить визначення термінів та їх тлумачення, право вимоги за кредитами (або кожне окремо - далі "Право вимоги за кредитами") означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників у якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами, а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Договорами забезпечення можуть виступати договори застави, договори іпотеки та договори поруки, перелічені у додатку 1, що укладені з метою забезпечення реалізації відповідних прав вимоги за кредитами.
На думку заявника, суди дійшли помилкового висновку про те, що ПАТ "Дельта Банк" не набуло права вимоги за договором іпотеки, предметом якого є вказане нерухоме майно.
Заперечення на касаційну скаргу
Відзивів на касаційну скаргу від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Верховного Суду не надходило.
Провадження у суді касаційної інстанції
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 22 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.