ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 274/5893/16-ц
провадження № 61-12850св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Бердичівська міська рада Житомирської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 липня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: Микитюк О. Ю., Гансецької І. А., Борисюка Р. М., і касаційну скаргу Бердичівської міської ради Житомирської області на додаткове рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 травня 2017 року, ухвалене у складі судді: Замеги О. В., та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Микитюк О. Ю., Гансецької І. А., Талько О. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах якого діяла його законний представник ОСОБА_3, звернулися з позовом до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що кожен з них на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після їх баби ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником 3/16 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Іншими співвласниками цього будинку є ОСОБА_5, у власності якої перебуває 1/2 частка житлового будинку, та ОСОБА_6, у власності якої перебуває 1/8 частка будинку.
Частки в натурі не виділені, проте між співвласниками склався певний порядок користування житловим будинком.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно; спадщину після ОСОБА_6 ніхто не прийняв.
Позивачі вказують на те, що після смерті ОСОБА_6 їх баба вільно та відкрито користувалась приміщеннями, які перебували у користуванні ОСОБА_6, а після смерті баби цими приміщеннями користувались вони.
Посилаючись на те, що добросовісне, відкрите, безперервне володіння та користування вказаною часткою житлового будинку, що належала ОСОБА_6 , спочатку їх бабою, а потім ними, а також на те, що вони мають відкриті рахунки і сплачують житлово-комунальні послуги, утримуючи будинок, позивачі просили визнати за кожним з них право власності на 1/16 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції та мотиви їх прийняття
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2017 року, ухваленим у складі судді Замеги О. В., з урахуванням ухвали цього ж суду від 28 березня 2017 року про виправлення описки, позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/16 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/16 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Додатковим рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 травня 2017 року стягнено з Бердичівської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спочатку баба позивачів, а після її смерті вони самі як спадкоємці баби, добросовісно, відкрито та безперервно користуються 1/8 часткою житлового будинку, здійснюють заходи з її утримання та обслуговування, і дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачами права власності на цю частку за набувальною давністю у рівних частках.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року, постановленою за наслідками розгляду апеляційної скарги Бердичівської міської ради Житомирської області на додаткове рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 травня 2017 року, додаткове рішення залишено без змін з тих підстав, що спір має майновий характер і саме для вирішення питання ухвалення додаткового рішення справа була повернута до суду першої інстанції.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 17 липня 2017 року, ухваленим за наслідками розгляду апеляційної скарги Бердичівської міської ради Житомирської області на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2017 року, рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього суду скасовані з ухваленням нового про відмову у задоволені позову.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що володіння майном, у тому числі нерухомим, є складовою частиною цивільної дієздатності фізичної особи, тобто здатності своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати. Встановивши, що ОСОБА_2 на час звернення до суду не мав повної цивільної дієздатності, а ОСОБА_1 мав повну цивільну дієздатність менше року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і, як наслідок, відмовив у його задоволенні.
Апеляційний суд також вказував на обізнаність позивачів і їх баби щодо належності 1/8 частки житлового будинку ОСОБА_6, тому вважав, що підстави для набуття позивачами права власності на цю частку відсутні і добросовісність володіння чужим майном не доведена.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволені позову, підстав для відшкодування позивачеві судового збору немає, тому скасував і додаткове рішення суду першої інстанції від 4 травня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просили рішення апеляційного суду Житомирської області від 17 липня 2017 року скасувати та залишити в силі рішення і додаткове рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не з?ясував фактичних обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, не надав належної оцінки зібраним у справі доказам, а також залишив поза увагою, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, набуває право власності на це майно.
У липні 2017 року Бердичівська міська рада Житомирської області подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила додаткове рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 6 червня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з Бердичівської міської ради Житомирської області судових витрат, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.
Бердичівська міська рада Житомирської області у касаційній скарзі вказувала на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки вимоги про стягнення судових витрат при подачі позову позивачами заявлені не були, тому, на думку заявника, підстав для стягнення судового збору з Бердичівської міської ради Житомирської області не було.
Відзиви на касаційні скарги не надходили
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Бердичівської міської ради Житомирської області, а 13 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ухвалою цього суду від 6 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що кожен з позивачів є власником 3/16 часток житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 26 листопада 2008 року № 3-3413 та № 3-3414. Це майно ними набуто в порядку спадкування за законом після їх баби - ОСОБА_4 .
Іншими співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_5, у власності якої перебуває 1/2 частка житлового будинку, та ОСОБА_6, у власності якої перебуває 1/8 частка житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
Відповідно до довідки Бердичівської державної нотаріальної контори від 24 лютого 2017 року № 513 спадкова справа після ОСОБА_6 не відкривалась, із заявами про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційних скарг, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.