Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 633/108/15-ц
провадження № 61-28354св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - відділ Держземагенства у Печенізькому районі Харківської області, Печенізька селищна рада Печенізького району Харківської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печенізького районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року у складі судді Танасевич О. В. та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б. та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Держземагенства у Печенізькому районі Харківської області, Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень селищної ради та державних актів про право власності на землю.
Позов мотивовано тим, що рішеннями ХХХVІІ сесії ІV скликання Печенізької селищної ради Харківської області від 14 лютого 2005 року та рішенням ХІV сесії ХХІV скликання цього ж органу від 05 серпня 2003 року було незаконно передано частину належної йому земельної ділянки АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які в подальшому одержали державні акти на право власності на ці земельні ділянки.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсними рішення ХХХVІІ сесії ІV скликання Печенізької селищної ради Харківської області від 14 лютого 2005 року про надання ОСОБА_4 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0181 га за адресою: АДРЕСА_2 та рішення ХІV сесії ХХІV скликання цього ж органу від 05 серпня 2003 року про надання ОСОБА_2 безкоштовно в приватну власність земельної ділянки площею 0,0931 га за адресою: квартира АДРЕСА_3, а також просив визнати недійсними державні акти на право власності на ці земельні ділянки.
У липні 2015 року ОСОБА_2, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради Харківської області від 09 вересня 1996 року № 129/15, яким ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку АДРЕСА_1 загальною площею 0,22 га, та визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданий на підставі цього рішення.
Позов мотивовано тим, що порушення під час погодження меж земельної ділянки № НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, пунктів 1.10, 2.2 Інструкції про порядок складення, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і права постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), призвело до порушення його прав, як суміжного землевласника, що згідно з частиною першою статті 155 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання недійсним відповідного рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю, виданого на підставі такого рішення.
Ухвалою суду від 08 липня 2015 року позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 було об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним рішення XXXVII сесії IV скликання Печенізької селищної ради Харківської області від 14 лютого 2005 року "Про затвердження матеріалів технічної документації по встановленню меж в натурі, та передачу у приватну власність земельної ділянки земель житлової та громадської забудови за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0181 га за АДРЕСА_2, серії НОМЕР_3 від 23 березня 2005 року, виданий на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером НОМЕР_16.
Визнано недійсним рішення XІV сесії ХХIV скликання Печенізької селищної ради Харківської області від 05 серпня 2003 року "Про безоплатну передачу в приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 ".
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 площею 0,0931 га за АДРЕСА_5, від 23 липня 2004 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером НОМЕР_17.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області та Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області судові витрати по 2 010,00 грн з кожного.
У позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1, ОСОБА_3, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним виданого на його підставі державного акту, - відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що процедура набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, відповідала вимогам чинного на той час законодавства, що є підставою для відмови у позові ОСОБА_2, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Факт документального накладення земельних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на земельну ділянку позивача, як і факт отримання позивачем та оформлення ним права власності на цю землю задовго до прийняття сільською радою рішень про надання земельних ділянок суміжним землевласникам, свідчить про те, що при прийнятті останніх рішень сільською радою фактично було передано у власність іншим особам частину земельної ділянки, що на той час вже належала позивачу. Жодних даних з приводу вилучення у позивача частини належної йому земельної ділянки матеріали справи не містять.
За таких обставин, діями селищної ради щодо надання у власність іншим особам частини земельної ділянки позивача було порушено права ОСОБА_1 щодо володіння, користування та розпорядження належною йому ділянкою, а тому такі рішення органу місцевого самоврядування не можуть вважатися законними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року рішення Печенізького районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року змінено, скасовано його в частині задоволення позову ОСОБА_1 .
В цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області, Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1, ОСОБА_3, про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним виданого на його підставі державного акту.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що передача земельних ділянок по АДРЕСА_2 Харківської області у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбулася на підставі технічної документації, виготовленої Харківською регіональною філією Центру ДЗК ПРВВ та погодженої відділом Держземагенства в Печенізькому районі Харківської області, тобто відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печенізького районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року в частині відмови у задоволені позовних вимог третьої особи ОСОБА_2 щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Печенізької селищної ради Харківської області від 09 вересня 1996 року № 129/15 про передання ОСОБА_1 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки, загальною площею 0,22 га за адресою: АДРЕСА_1, скасування державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_1 Печенізькою селищною радою народних депутатів 07 квітня 1997 року та зареєстрованого у Книзі записів за НОМЕР_18. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають встановленим у справі обставинам, суд не надав належної правової оцінки доказам у справі на підтвердження порушення норм земельного законодавства при виготовлені технічної документації під час виділення земельної ділянки ОСОБА_1, що призвело до порушення його прав як суміжного землекористувача.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 в якому вказує, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, не відповідають встановленим у справі обставинам.
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просив рішення апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2017 року скасувати, рішення Печенізького районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційний суд не врахував, що права ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку було порушено внаслідок документального накладення на межі його ділянки меж суміжних ділянок, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав до суду заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому просив касаційну скаргу відхилити, оскільки, наведені в ній доводи не підтверджені належним та допустимими доказами у справі.
У вересні 2017 року Печенізька селищна рада Печенізького району Харківської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 в якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, витребувано справу із районного суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.