Постанова
Іменем України
07 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 486/867/15-ц
провадження № 61-18596св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Южноукраїнська міська рада Миколаївської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 06 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що з вересня 1993 року вони з відповідачем перебували у шлюбі. У серпні 2010 року їх шлюб було розірвано, спільне майно поділено за рішенням суду.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 04 грудня 2013 року за ОСОБА_2 визнано право власності на торговий павільйон "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору оренди земельної ділянки від 23 грудня 2014 року вона є орендарем земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0059 га, яка призначена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під розміщення торгівельного павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1".
В зв`язку з тим, що даний торгівельний павільйон розташований на земельній ділянці, яку вона орендує та сплачує орендну плату, просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди торгівельного павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1".
30 червня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що в період спільного проживання 05 грудня 2007 року було придбано житловий будинок площею 30,8 кв. м з господарськими спорудами та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,24 га, кадастровий номер НОМЕР_3 за цією адресою з цільовим призначенням для ведення селянського господарства та житловий будинок площею 27,9 кв. м з господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
19 березня 2009 року нею було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки.
Після розлучення з відповідачем він самостійно без її відома та без її згоди, а також без отримання будь-яких дозвільних документів розпочав самовільно реконструювати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в результаті чого його було істотно змінено та значно збільшена площа.
Посилаючись на те, що відповідач здійснив самовільну реконструкцію вищевказаного житлового будинку, без її згоди, порушивши її права як співвласника житлового будинку та земельної ділянки, позивач просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,07 га, яка надана для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, шляхом знесення самочинних прибудов та добудов й приведення земельної ділянки у попередній стан.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 липня 2015 року вказані позови об`єднано в одне провадження.
18 серпня 2016 року позивач збільшила свої позовні вимоги та остаточно просила:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою розташованою по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0059 га шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати тимчасову споруду - торгівельний павільйон "ІНФОРМАЦІЯ_1";
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,07 га, яка надана для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_2, шляхом знесення самочинних прибудов та добудов й приведення земельної ділянки у попередній стан;
- скасувати реєстраційний напис права власності № 4274641 з реєстраційним номером об`єкту № 268447048108 в Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно;
- витрати із проведення робіт із знесення та демонтажу покласти на ОСОБА_2 ;
- допустити авансування витрат під час виконання рішення суду із проведення робіт із знесення та демонтажу на ОСОБА_3 із подальшим їх стягненням з ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0059 га, шляхом демонтажу тимчасової споруди торгівельного павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,07 га, яка надана для обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_2 шляхом знесення самочинних прибудов та добудов й приведення земельної ділянки у попередній стан; витрати із проведення робіт із знесення та демонтажу покласти на ОСОБА_2 ; допущено авансування витрат під час виконання рішення суду із проведення робіт із знесення та демонтажу ОСОБА_3 із подальшим їх стягненням з ОСОБА_2 ; скасувати реєстраційний напис права власності № 4274641 за реєстраційним номером об`єкту № 268447048108 у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив із того, що житловий будинок, що розташований на вказаній земельній ділянці збудовано з порушенням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", без дозвільної документації, яка дає право на виконання будівельних робіт та порушує право позивача щодо користування земельною ділянкою за вказаною адресою.
Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0059 га шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати торгівельний павільйон "ІНФОРМАЦІЯ_1" та скасування реєстраційного напису права власності, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 06 грудня 2016 року рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, скасування реєстраційного запису про право власності - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 4 780,61 грн судового збору.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не довела порушення відповідачем її права користування та розпорядження земельним ділянками належними та допустимими доказами, що є її обов`язком, відповідно до статей 10, 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи). Колегія суддів апеляційного суду не встановила порушення прав або законних інтересів позивача з боку відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_2 шляхом знесення добудов та прибудов та демонтажу нерухомого майна - торгівельного павільйону на АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстраційного напису права власності, апеляційний суд виходив із того, що відповідний державний орган, який таку реєстрацію має здійснити, до участі у справі в якості відповідача залучений не був.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, мотивував своє рішення тим, що вказане питання вирішується на стадії виконання рішення суду, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення цих позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2017 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просив скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 06 грудня 2016 року, рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 жовтня 2016 року залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення суду не відповідає закону.
У травні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу передано до Касаційного цивільного суду.
У червні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 07 червня 2019 року № 634/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-18596св18 призначено повторний автоматизований перерозподіл.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами та мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з вересня 1993 року по серпень 2010 року.
За час спільного проживання ними було придбано нерухоме майно.
Згідно з договором купівлі-продажу від 05 грудня 2007 року ОСОБА_3 придбала у власність житловий будинок, житловою площею 30,8 кв. м, загальною площею 46,0 кв. м літ. Аж1 з господарськими спорудами та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,07 га, для обслуговування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 грудня 2007 ОСОБА_3 придбала у власність житловий будинок житловою площею 10,2 кв. м, загальною площею 27,9 кв. м літ.Аж1 з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_2 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 05 грудня 2007 року ОСОБА_3 придбала у власність земельну ділянку, площею 0,24 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану по АДРЕСА_2 .
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 04 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2014 року, земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2 визнано спільною сумісною власністю подружжя і за кожним із них визнано право власності по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,07 га та по 1/2 частці земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,24 га.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14 липня 2015 року в порядку поділу майна подружжя та виходячи з фактичного місця проживання ОСОБА_2, проведення після розірвання шлюбу добудови та переобладнання будинку, за ОСОБА_2 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 27,9 кв. м, житловою площею 10, 2 кв. м, а за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2, площею 30, 8 кв. м.
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 02 вересня 2015 року за ОСОБА_2 було зареєстровано права власності на житловий будинок зазначеної площі на підставі вищевказаного рішення суду (а. с. 146, т. 2).
02 квітня 2014 року ОСОБА_3 управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації видано будівельний паспорт № НОМЕР_4 на житловий будинок по АДРЕСА_2, а 09 квітня 2014 року ОСОБА_3, як власник цього житлового будинку повідомила Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області про початок виконання будівельних робіт від 03 квітня 2014 року, а саме реконструкцію житлового будинку з господарськими будівлями за рахунок знесення літ.А-ж за вищевказаною адресою.