Постанова
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 235/457/17
провадження № 61-18367св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2017 року у складі судді Данилів С. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Азевича В. Б., Краснощокової Н. С., Новосядлої В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні спадковим майном - житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій він розташований, шляхом передачі комплекту ключів від вхідних дверей домоволодіння. Також просила вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина до складу якої, зокрема входить вищезазначений будинок. Вона прийняла спадщину в установленому законом порядку, шляхом подання приватному нотаріусу Красноармійського міського нотаріального округу Богатовій І. О. (далі - приватний нотаріус Богатова І. О.) заяви про прийняття спадщини, однак до теперішнього часу, у зв`язку з наявністю судового спору щодо складу спадкового майна, свідоцтва про право на спадщину за законом ніким із спадкоємців не отримано. В спірному будинку залишається проживати відповідач, яка не впускає її на подвір`я і в будинок, відмовляється не тільки передати ключі від вхідних дверей у будинок, а й взагалі не бажає надати можливість оглянути домоволодіння. Усі її усні звернення (прохання) до відповідача з метою отримання доступу до спільного помешкання та надання дублікатів ключів від вхідних дверей будинку не дали позитивного результату, а тому вона змушена звертатися до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 05 травня 2017 року відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції недоведеністю позовних вимог. Виходив з того, що позивач звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні будинком, який входить до спадкової маси, не надала доказів, які підтверджують як наявності самого спірного будинку так і доказів щодо перешкод, які чинить їй відповідач у користування цим будинком або його часткою земельної ділянки. Також суд дійшов висновку про те, що позивач не може ставити питання про усунення перешкод у користуванні будинком або його часткою та земельною ділянкою, на якій він розташований, оскільки немає доказів реального його розподілу.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 07 червня 2017 рокурішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2017 рокузалишив без змін.
Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 червня 2017 рокуі ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована неврахуванням того, що до отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець наділений повноваженнями щодо користування та володіння спадковим майном. Встановлена апеляційним судом безумовність її майнового права на спадкове майно спростовує його позицію про відсутність законних підстав для вирішення питання про захист цього права, оскільки з часу відкриття спадщини вона набула права на успадкований будинок, і відповідно право на захист цього права. Попри рівні з відповідачем умови щодо спадкового майна їй безпідставно відмовлено у захисті майнового права на спірний будинок. При розгляді цієї справи суди уникнули обов`язку з визначення розміру її частки у спірному майні.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними і обґрунтованими. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки у позивачки відсутні документи, які підтверджують її право власності на спадкове майно. Також зазначила, що між спадкоємцями існує спір про право власності у спадковому майні, а тому вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним будинком є передчасними.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 квітня 2018 року справу № 235/457/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 20 червня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 20 червня 2000 року, виданим Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області.
Під час шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження від 20 червня 2000 року серії НОМЕР_1, виданим Красноармійським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження від 15 лютого 1991 року серія НОМЕР_2, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану міста Красноармійська.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Красноармійському району реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькі області.
За час свого життя померлий не складав заповіту та не залишав ніякого розпорядження стосовно того, кому він бажає залишити спадкове майно.
Зі спадкової справи заведеної після смерті спадкодавця встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса Богатової І. О. із заявами про прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Богатової І. О. від 21 лютого 2015 року № 130/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя після смерті чоловіка, у зв`язку з ненаданням необхідних документів, а саме - відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів на спадкове майно та згоди інших спадкоємців про виділ частки у спільному майні подружжя.
26 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою, у якій просила не видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті її сина, у зв`язку із тим, що між спадкоємцями існує спір щодо виділення долі дружині померлого, а справа розглядається судом касаційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 30 листопада 2015 року вирішений спір щодо певного спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_3, предметом якого були: транспортний засіб ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_4, № кузова НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію від 25 квітня 2008 року НОМЕР_12, зареєстрованого на підставі довідки-рахунок від 03 липня 2001 року МОЛ № 137283; транспортний засіб ПГА1, державний номерний знак НОМЕР_7, № шасі НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію від 25 квітня 2008 року НОМЕР_13, зареєстрованого на підставі акту-прийому передачі від 07 жовтня 2002 року ДЮА № 218718; трактор КИЙ-14102Ш № НОМЕР_14 2012 року; трактор ХТА-200 (№ НОМЕР_10, двиг. № НОМЕР_11 ); земельна ділянка, площею 0,1000 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована про АДРЕСА_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_3 у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини прийняли: ОСОБА_8 - донька спадкодавця; ОСОБА_2 - дружина спадкодавця та їх спільний син - ОСОБА_9, а також батьки спадкодавця - ОСОБА_1 і ОСОБА_10
Свідоцтво про право на спадщину ніхто зі спадкоємців не отримував, оскільки у них виник спір щодо частини спадкового майна, а ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частку вищевказаного спадкового майна, як такого, що придбане в період перебування у шлюбі зі спадкодавцем. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2015 року рішення Красноармійського районного суду Донецької області від 07 травня 2015 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Донецької області від 30 липня 2015 року залишені без змін. Тобто остаточно вирішений спір між сторонами вказаного вище нерухомого майна.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (негаторний позов).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці першої-п`ятої черг).
Відповідно до статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.