ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 607/5319/14-ц
провадження № 61-11445св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Карпенко С. О. (судді-доповідача),
суддів: Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О., Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", подану його представником Іванюк Тетяною Миколаївною, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 грудня 2015 року, ухвалене у складі судді Ромазан В. В., та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року, ухвалене колегією у складі суддів: Ткача З. Є., Міщій О. Я., Демкович Ю. Й.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося з позовом, уточненим у червні 2016 року, до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначило, що 16 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 265-009/ФКВ-08, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24 600 доларів США, кінцевим строком повернення якого встановлено 13 липня 2018 року, зі сплатою 12,30% річних за користування кредитом.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 16 липня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач зазначає, що 30 червня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, відповідно до умов якого ТОВ "Український промисловий банк" передало ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення до них, у тому числі за укладеними із відповідачами кредитним та іпотечним договорами.
ОСОБА_5 не виконувала належним чином зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим банк набув права вимагати дострокового погашення кредитної заборгованості, яка станом на 17 червня 2016 року становить 447 073,19 гривень і складається із: заборгованості за кредитом - 266 588,21 гривень, заборгованості за процентами - 168 243,74 гривень і заборгованості за комісією - 12 241,24 гривень.
За таких обставин ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути з ОСОБА_5 заборгованість у розмірі 447 073,19 гривень та у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
У листопаді та грудні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" уточнило позовні вимоги та, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5, заявило вимоги до її спадкоємців: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у межах вартості одержаного у спадщину майна.
В обґрунтування уточненого позову зазначило, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що банк не повідомлено. Оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво і банк у передбачений частиною другою статті 1281 ЦК України строк звернувся із вимогою до спадкоємців боржника, ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у межах вартості одержаного у спадщину майна заборгованість за кредитним договором № 265-009/ФКВ-08, яка станом на 17 червня 2014 року становить 447 073,19 гривень, та у рахунок погашення цієї суми звернути стягнення на передану в іпотеку квартиру.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 липня 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 задоволено.
Стягнено з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 447 073,19 гривень.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації предмета іпотеки, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час здійснення виконавчих дій.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2014 року вказане заочне рішення скасовано і призначено справу до розгляду у загальному порядку у зв`язку з поданням до суду документів, які підтверджують, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 грудня 2015 року у задоволенні уточненого позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є спадкоємцями ОСОБА_5, і ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності заявлених до стягнення сум, оскільки поданий позивачем розрахунок заборгованості включає лише період з червня 2010 року по червень 2014 року і на вимогу суду уточнений розрахунок за період, який починається від дня укладення договору і обмежується днем смерті боржника, банк не подав та від проведення у справі судової бухгалтерської експертизи відмовився. Оскільки ОСОБА_4 не надала згоди забезпечувати виконання кредитного зобов`язання новими боржниками, якими є спадкоємці ОСОБА_5, і врахувавши відсутність відповідного застереження в іпотечному договорі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених до майнового поручителя вимог.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської областівід 23 лютого 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 грудня 2015 року скасовано і ухвалено нове про відмову у позові з інших правових підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що банк пропустив встановлений частиною третьою статті 1281 ЦК України у редакції Кодексу, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, оскільки, набувши право вимоги за кредитним договором у день укладення договору про передачу активів та кредитних зобов`язань - 30 червня 2010 року, з вимогою про погашення заборгованості до спадкоємців позичальника протягом року не звернувся. Так як за основним зобов`язанням відбулася заміна боржника на його спадкоємців, ОСОБА_4 не надала своєї згоди забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками і відповідне застереження в іпотечному договорі відсутнє, суд дійшов висновку про припинення іпотеки та, як наслідок, відсутність правових підстав для звернення стягнення на передане в іпотеку майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 грудня 2015 року і рішення апеляційного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що не знав і не міг знати про смерть ОСОБА_5 ; вперше про це дізнався з поданої її спадкоємцем ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення, після чого, з дотриманням встановленого частиною другою статті 1281 ЦК України у редакції Кодексу, чинній на час виникнення спірних правовідносин, шестимісячного строку звернувся з претензією до спадкоємців.
Вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що строк вимоги за кредитним договором настав у день укладення договору про передачу активів та кредитних зобов`язань - 30 червня 2010 року, так як за цим договором заявник лише набув прав кредитора у зобов`язанні, у той час як строк повного виконання кредитних зобов`язань не змінився і встановлений до 13 липня 2018 року.
На думку заявника, існування заборгованості за кредитним договором є достатньою підставою для звернення стягнення на передане в іпотеку майно, тому висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог вважає безпідставним.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього суду від 27 лютого 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 липня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 265-009/ФКВ-08, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24 600 доларів США, кінцевим строком повернення якого встановлено 13 липня 2018 року, зі сплатою 12,30% річних за користування кредитом.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 16 липня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку передано належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставин, які б свідчили про зміну банком строку виконання зобов`язання і про його повідомлення спадкоємцями ОСОБА_5 про її смерть, судами не встановлено.
30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" і Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань, відповідно до умов якого ТОВ "Укрпромбанк" відступив ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами, укладеними із боржниками, відповідно до переліку, визначеному у додатку № 2 до договору.
Оцінивши витяг із наведеного у додатку № 2 переліку кредитних і забезпечувальних договорів, суди встановили, що ПАТ "Дельта Банк" передано право вимоги за укладеним із ОСОБА_5 кредитним договором і укладеним у його забезпечення із ОСОБА_4 іпотечним договором. Фактичний розмір невиконаного грошового зобов`язання на день відступлення права вимоги у валюті кредиту становить 28 224,49 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 206 192,41 гривень; кінцевий термін погашення кредиту - 13 липня 2018 року.
Згідно з поданим ПАТ "Дельта Банк" розрахунком станом на 17червня 2014 року непогашена заборгованість за кредитним договором № 265-009/ФКВ-08 становить 447 073,19 гривень і включає: заборгованість за кредитом - 266 588,21 гривень, заборгованість за процентами - 168 243,74 гривень і заборгованість за комісією - 12 241,24 гривень.
Суд першої інстанції, оцінивши зазначений розрахунок, встановив, що він виконаний лише за період з 30 червня 2010 року по 17 червня 2014 року та не містить відомостей щодо платежів, сплачених ОСОБА_5 за життя у рахунок погашення боргу, тому не підтверджує заявлену до стягнення суму заборгованості.
З виданих Першою тернопільською державною нотаріальною конторою свідоцтв про право на спадщину за законом від 30 вересня 2010 року суди встановили, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_5 і успадкували кожен у рівних частках житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 загальною вартістю 1 428 702 гривень.
У вересні 2014 року ОСОБА_2 подав заяву про перегляд ухваленого у цій справі заочного рішення, до якої додав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5
14 листопада 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Першої тернопільської державної нотаріальної контори із претензією до спадкоємців ОСОБА_5 щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 265-009/ФКВ-08.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Частиною першою статті 37 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій, передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
У порядку процесуального правонаступництва відбувається заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям з процесу суб`єкта спірного правовідношення та переходом до правонаступника усіх процесуальних прав та обов`язків попередника, який продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 37 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій, можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі.
Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України у тій же редакції суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки ПАТ "Дельта Банк" звернулося із цим позовом до ОСОБА_5, яка на час його подання померла, суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у справі у відповідній частині, а відкрите провадження підлягало закриттю на підставі пункту 1 статті 205 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій. Таким чином, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції допустив порушення цивільного процесуального законодавства. Апеляційний суд на вказане порушення при апеляційному перегляді справи уваги не звернув і також переглянув справу по суті.