ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2019 року
Київ
справа №826/16155/13-а
адміністративне провадження №К/9901/6494/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2014 року (суддя Костенко Д.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року (судді: Собків Я.М. (головуючий), Борисюк Л.П., Петрик І.Й.)
у справі № 826/16155/13-а
за позовом Приватного підприємства "Снорк"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2013 року Приватне підприємство "Снорк" (далі - ПП "Снорк") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 березня 2013 року №0002212206, №0002222206 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 101 081,56 грн та 340 грн штрафу за порушення валютного законодавства відповідно, а також визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 29 серпня 2013 року № 229-22 щодо сплати податкового боргу за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.
В обґрунтування своїх позовних вимог ПП "Снорк" зазначило про відсутність підстав для нарахування пені згідно із Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94) у зв`язку з відсутністю порушень вказаного Закону. На думку позивача, висновки контролюючого органу, зроблені за результатами перевірки, є помилковими, оскільки ґрунтуються на недостовірних даних щодо дати надходження товару та неповернення валютних цінностей за зовнішньоекономічними контрактами, а також щодо порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, адміністративний позов ПП "Снорк" задовольнив частково:
- скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 01 березня 2013 року № 0002212206 в частині нарахування пені в сумі 89 560,61 грн;
- скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 01 березня 2013 року № 0002222206;
- скасував вимогу ДПІ у Печерському районі від 29 серпня 2013 року № 229-22 в частині визначення податкового боргу в сумі 89 900,61 грн, зокрема 89 560,61 грн - пеня, 340 грн - штраф.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПП "Снорк" відмовити в повному обсязі.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги ДПІ у Печерському районі зазначила, що при проведенні контролюючими органами перевірок імпортних операцій датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення митної декларації. З огляду на це відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті ним правомірно.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року відкрито касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
22 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ у Печерському районі провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 09 грудня 2011 року №WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) та від 20 квітня 2012 року №WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай) та за контрактом від 04 червня 2009 року №09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Additives Co., LTD." (Китай) згідно з листами ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 04 грудня 2012 року № С11-0000-130-03/23/304, від 03 січня 2013 року № Р1-В15/53/05, за результатами якої склала акт від 08 лютого 2013 року № 115/22-6/30019749.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем статті 2 Закону №185/94, а саме:
- несвоєчасне надходження товару від компанії "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай) у розмірі 10 740 дол. США (екв. 85 844,82 грн) за контрактом від 04 червня 2009 року № 09SHL-189;
- несвоєчасне надходження товару від компанії "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай) у розмірі 34 340 дол. США (екв. 274479,62 грн) за контрактом від 09 грудня 2011 року № WY20110422SP;
- неповернення валютних цінностей у сумі 10 740 дол. США за контрактом від 04 червня 2009 року № 09SHL-189 з компанією "Hongkong Luckystar Addities Co., LTD" (Китай);
- неповернення валютних цінностей у сумі 13 940 дол. США (екв. 111 422,42 грн) за контрактом від 09 грудня 2011 року № WY20110422SP з компанією "Zhejiang Top Biological Science & Technology Co., Ltd" (Китай);
- неповернення валютних цінностей у сумі 23 940 дол. США (екв. 191 352,42 грн) за контрактом від 20 квітня 2012 року № WY20120420CMC-1 з компанією "Fuxin Weiyuan Food scince and Technology Co., Limited" (Китай).
Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (далі - Декрет № 15-93).
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
- від 01 березня 2013 року № 0002212206, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 101 081,56 грн, а саме статті 2 Закону №185/94;
- від 01 березня 2013 року № 0002222206, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання у вигляді штрафної санкції на суму 340 грн за порушення валютного законодавства, а саме пункту 1 статті 9 Декрету № 15-93.