ПОСТАНОВА
Іменем України
20 серпня 2019 року
Київ
справа №805/3383/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року (суддя Аляб`єв І.Г.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)
у справі № 805/3383/16-а
за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу "Краматорський центр професійно-технічної освіти"
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Державний професійно-технічний навчальний заклад "Краматорський центр професійно-технічної освіти" (далі - Навчальний заклад) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Краматорську, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 16 червня 2016 року № 0012181302/6893 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірного рішення, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску, зазначених у пункті 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, не застосовуються, у зв`язку з цим позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, адміністративний позов Навчального закладу задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення ДПІ у м. Краматорську від 16 червня 2016 року № 0012181302/6893 про застосування штрафу за несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3723,13 грн за період з 21 червня до 07 липня 2014 року та нарахування пені - 632,93 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, а отже контролюючим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за період травень 2014 року.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Краматорську звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Навчального закладу відмовити.
Зокрема, відповідач зазначив, що умовою звільнення платника єдиного внеску від штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є заява про звільнення від відповідальності та сертифікат Торгово-промислової палати України, проте позивач із такими заявою та сертифікатом до ДПІ у м. Краматорську не звертався.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою контролюючого органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Державний професійно-технічний навчальний заклад "Краматорський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ 02542064) зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 62, та перебуває на обліку в ДПІ у м. Краматорську як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
16 червня 2016 року відповідачем прийнято рішення № 0012181302/6893 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" до позивача застосовано штраф у розмірі 3723,13 грн та нараховано пеню в сумі 632,93 грн у зв`язку із затримкою сплати єдиного внеску за період травень 2014 року.
Так, із матеріалів справи вбачається, що сума єдиного внеску за травень 2014 року з терміном сплати не пізніше 20 червня 2014 року перерахована до бюджету у повному обсязі 07 липня 2014 року (67 303,85 грн).
Сертифікатом Донецької торгово-промислової палати від 13 вересня 2016 року №1003/12.1-17-03 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчено форс-мажорні обставини Навчального закладу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Зі змісту преамбули Закону № 1669-VII вбачається, що його прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.