ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11164/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача-1 - не зʼявилися,
позивача-2 - Потапенка В. Г. (директор, за посвідченням №711/2019), Рибіцької Ю. Б. (адвокат),
відповідача-1 - Перепелиціна К. М. (за довіреністю від 26.06.2019 №225-КМР-3298),
відповідача-2 - Туніка А. В. (адвокат),
третьої особи-1 на стороні позивачів - Козака А. Л. (за довіреністю від 28.12.2018 №5/1-11/14132-18),
третьої особи-2 на стороні позивачів - не зʼявилися,
третьої особи-3 на стороні позивачів - не зʼявилися,
третьої особи-1 на стороні відповідача-1 - Онопченко М. С. (за довіреністю від 08.07.2019 №05703-12660),
третьої особи-2 на стороні відповідача-1 - не зʼявилися,
третьої особи-3 на стороні відповідача-1 - не зʼявилися,
прокуратури - Савицької О. В. (за посвідченням від 04.02.2016 №041103),
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 (головуючий - Агрикова О. В., судді: Чорна Л. В., Чорногуз М. Г.) у справі
за позовом 1) Громадської організації "Корчувате-наш дім",
2) Національного природного парку "Голосіївський"
до 1) Київської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: 1) Міністерство екології та природних ресурсів України,
2) Київське комунальне обʼєднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд",
3) Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Київської міської ради: 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації,
3) Комунальне підприємство"Лісопаркове господарство "Конча-Заспа",
за участю прокуратури міста Києва,
про визнання договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 недійсним
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2016 року Громадська організація "Корчувате-наш дім" (далі - ГО "Корчувате-наш дім") та Національний природний парк "Голосіївський" (далі - НПП "Голосіївський", Нацпарк, Парк) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Авеста-Буд" (далі - ТОВ "Авеста-Буд", Товариство, Орендар) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.10.2010 (далі - договір оренди від 28.10.2010, оспорюваний договір), укладеного між відповідачами, та зобовʼязання ТОВ "Авеста Буд" повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 2,6495га, кадастровий номер 8000000000:90:119:0063 (далі - спірна земельна ділянка), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) державі в особі НПП "Голосіївський", якому вона передана у постійне користування.
2. Позовна заява обґрунтовується укладенням оспорюваного договору з порушенням норм земельного та природоохоронного законодавства України, а саме: не розроблявся проект землеустрою, Київською міською радою не приймалося рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду, відсутня згода постійного землекористувача та погодження Верховної Ради України на вилучення ділянки природно-заповідного фонду, не проводилася державна експертиза землевпорядної документації по наданню в оренду цієї земельної ділянки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 (суддя Плотницька Н. Б.) у задоволенні позовних вимог ГО "Корчувате-наш дім" відмовлено повністю. У задоволенні позовних вимог НПП "Голосіївський" про визнання недійсним договору оренди від 28.10.2010 відмовлено у звʼязку зі спливом строку позовної давності. У задоволенні позову НПП "Голосіївський" про зобовʼязання ТОВ "Авеста-Буд" повернути за актом прийому-передачі зазначену земельну ділянку площею 2,6495га державі в особі НПП "Голосіївський" відмовлено. Визнано недійсними договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008, а також договір оренди від 28.10.2010, укладені між Київською міською радою і ТОВ "Авеста-Буд".
4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 (головуючий - Тищенко О. В., судді: Гончаров С. А., Тарасенко К. В.) рішення від 04.10.2016 скасовано і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ГО "Корчувате-наш дім" і НПП "Голосіївський".
5. Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2017 (головуючий - Коробенко Г. П., судді: Алєєва І. В., Кравчук Г. А.) рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог НПП "Голосіївський", а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. У решті постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 (суддя Привалов А. І.) у задоволенні позовних вимог НПП "Голосіївський" відмовлено повністю.
7. Рішення мотивоване положеннями статей 9, 12, 20, 83, 116, 122, 123, 124, 186 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" та статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, з посиланням на які місцевий суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що договір оренди від 28.10.2010 укладено на підставі чинного рішення Київської міської ради №532/2601 від 29.10.2009, яке прийнято без порушень порядку надання земельної ділянки, тоді як спірна земельна ділянка не входить у межі НПП "Голосіївський" та не належить до земель природно-заповідного фонду, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення Київради про віднесення цієї земельної ділянки до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2017 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги НПП "Голосіївський" задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 28.10.2010 між Київрадою та ТОВ "Авеста-Буд", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №79-6-00791, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Демʼянченко Т.М.
9. Постанова мотивована положеннями статей 203, 215, 261, 267, 321 ЦК України, статей 19, 20, 92, 116, 123, 124, 141, 142, 149, 150 ЗК України, статей 5, 6, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 9, 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", статей 3, 7, 20, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 22 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 269, 277 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, з урахуванням яких апеляційний суд дійшли висновку про укладення оспорюваного договору з порушенням вимог чинного на той час законодавства, що обумовлено включенням спірної земельної ділянки до складу земель природно-заповідного фонду (НПП "Голосіївський") та особливо цінних земель, а також відсутністю в матеріалах справи як доказів затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству в оренду, так і доказів вилучення її у постійного землекористувача у передбачений законом спосіб та погодження Верховною Радою України питання щодо такого вилучення. При цьому, підтримавши у суді першої інстанції позов лише в частині визнання недійсним оспорюваного правочину, позивач відмовився від позовних вимог в частині зобовʼязання ТОВ "Авеста-Буд" повернути за актом прийому-передачі земельну ділянку площею 2,6495га (кадастровий номер 8000000000:90:119:0063), що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) державі в особі НПП "Голосіївський" Національного природного парку "Голосіївський", у звʼязку з чим, апеляційним судом не розглядалася справа в цій частині позову. Крім того, судом апеляційної інстанції залишено без задоволення заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності з тих підстав, що позивач дізнався про порушення його прав у момент, коли розпочалися роботи щодо підготовки земельної ділянки до забудови, тобто в 2016 році, оскільки спірний правочин був вчинений на основі рішення Київської міської ради від 29.10.2009, яке у встановленому законодавством порядку та на сайті Київради оприлюднене не було, що позбавило можливості позивача дізнатися про його існування, а вже після прийняття вказаного рішення було укладено оспорюваний договір, інформація про який також не була оприлюднена, оскільки не відноситься до публічної інформації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Авеста-Буд" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення місцевого суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 20, 123, 126, 149, 150 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Київради від 29.10.2009 №532/2601), статей 261, 267 ЦК України, статті 47 Закону України "Про землеустрій" та статей 86, 236 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка на момент її передачі Товариству в оренду не перебувала у постійному користуванні Київського комунального обʼєднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - КО "Київзеленбуд"), Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" (далі - КП "ЛПГ "Конча-Заспа") чи будь-яких інших осіб з оформленням відповідних правовстановлюючих документів, тому ця земельна ділянка не вилучалася і не могла вилучатися у якогось постійного землекористувача, а наявність охоронного зобовʼязання №1-1-2 від 29.01.2008 не є належним доказом наявності у КП "ЛПГ "Конча-Заспа" права постійного користування спірною земельною ділянкою; 2) апеляційним судом залишено поза увагою ті обставини, що спірну земельну ділянку було сформовано і зареєстровано 27.06.2008, її межі вже були встановлені в натурі (на місцевості), а встановлене рішенням Київради №952/1613 від 26.06.2007 цільове призначення не змінювалося, внаслідок чого не було необхідних і законодавчо встановлених підстав для розроблення і затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в оренду; 3) в матеріалах справи відсутнє рішення Київради про віднесення цієї земельної ділянки до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, у звʼязку чим висновок апеляційного суду про зворотне не відповідає фактичним обставинам справи; 4) згідно з наявним у справі проектом землеустрою з організації і встановлення меж територій земельних ділянок, що входять до складу НПП "Голосіївський", розробленого землевпорядною організацією (ТОВ "Ліга Експерт") на виконання рішення Київради від 06.10.2011 №256/6472, належним чином погодженого з органами державної влади і суміжними землекористувачами, але не затвердженого Київрадою, спірна земельна ділянка до складу НПП "Голосіївський" не увійшла; 5) суд апеляційної інстанції невірно встановив початок перебігу строку позовної давності та помилково відмовив відповідачам у застосуванні наслідків пропуску цього строку з огляду те, що обізнаність Нацпарку станом на 23.11.2011 з належністю спірної земельної ділянки Товариству на праві оренди згідно з договором оренди від 28.10.2010 вбачається з листа-відповіді ТОВ "Авеста-Буд" на лист НПП "Голосіївський" №700/2-05 від 23.11.2011, яким Орендар відмовив Нацпарку в погодженні віднесення спірної земельної ділянки до території Парку.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
12. НПП "Голосіївський", Міністерство екології та природних ресурсів України (далі - Мінекології України) та заступник прокурора м. Києва у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
13. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авеста-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №910/11164/16 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.05.2019.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 провадження за касаційною скаргою ТОВ "Авеста-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі №910/11164/16 зупинено до вирішення питання про відвід колегії суддів: Чумака Ю. Я. - головуючий, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.06.2019 №29.3-02/895 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/11164/16 у звʼязку з відпусткою судді Кушніра І. В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.06.2019 для розгляду справи №910/11164/16 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Чумак Ю .Я., судді: Дроботова Т. Б., Пільков К. М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2019 поновлено касаційне провадження у справі №910/11164/16 за касаційною скаргою ТОВ "Авеста-Буд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019.
17. З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1410 від 25.10.2007 ТОВ "Авеста-Буд" було визнано переможцем інвестиційного конкурсу по забудові земельної ділянки на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва.
19. Апеляційним судом встановлено, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища України оформлено Охоронне зобов`язання №1-1-2 від 29.01.2008, яким передано під охорону землекористувачу (КП "ЛПГ "Конча-Заспа") території площею 2406,07га, включені до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувача, в тому числі й квартал 29 Голосіївського лісництва, що охоплює урочище "Бичок" та спірну земельну ділянку в його складі.
20. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08 визнано право ТОВ "Авеста-Буд" на оренду земельної ділянки для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами зі створення та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків із подальшою експлуатацією на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва згідно з результатами конкурсу затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.10.2007 №1410, а також визнано укладеним договір оренди вказаної земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ "Авеста-Буд" в редакції останнього, та вирішено вважати переданою дану земельну ділянку в оренду на умовах проекту договору, викладеного у судовому рішенні.
21. 27.06.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було внесено земельно-кадастрову інформацію на земельну ділянку за інв. №1Д-1591 в державний реєстр земель, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:119:0063.
22. 01.07.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано договір оренди земельної ділянки між ТОВ "Авеста-Буд" та Київською міською радою, про що зроблено запис від 01.07.2008 за № 79-6-00632 у книзі записів державної реєстрації договорів. Обʼєктом оренди відповідно до вказаного договору є земельна ділянка площею 2,6495га, з кадастровим номером - 8000000000:90:119:0063, що розташована на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) в Голосіївському районі м. Києва.
23. Відповідно до Указу Президента України "Про створення національного природного парку "Голосіївський" від 27.08.2007 №794/2007 (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №976/2008 від 30.10.2008) на території міста Києва створено національний природний парк "Голосіївський" площею 4525,52га, в тому числі 1879,43га земель, що вилучаються в установленому порядку у Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" та надаються Нацпарку в постійне користування, і 2646,09га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
24. В матеріалах справи міститься надана Товариству згода Київради на розроблення документації із землеустрою від 28.12.2007, зі змісту якої вбачається, що згода надається за умови внесення змін до рішення Київради від 19.07.2005 №806/3381, згідно з яким зазначена територія відноситься до природно-заповідних земель (урочище "Бичок"), а також за умови врахування Указу Президента України №794/2007 від 27.08.2007 "Про створення національного природного парку "Голосіївський", згідно якого територія відноситься до земель, які включаються до складу національного природного парку "Голосіївський" без вилучення у землекористувачів.
25. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02.07.2009 скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2008 у справі №2-7181/08, на підставі якого між ТОВ "Авеста-Буд" та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.07.2008.
26. 29.10.2009 Київрадою прийнято рішення №532/2601, відповідно до якого та з урахуванням змін, внесених рішенням Київради від 25.03.2010 №446/3884, вирішено укласти з ТОВ "Авеста-Буд" договір оренди земельної ділянки площею 2,69га на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування, зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням на умовах, визначених у договорі оренди земельної ділянки від 01.07.2008 №79-6-00632, з урахуванням положень пункту 1 цього рішення, як заміну первісного зобовʼязання (новація).
27. На виконання рішень Київради №532/2601 та №446/3884, між Київрадою та ТОВ "Авеста-Буд" 28.10.2010 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6495га для будівництва офісних комплексів з готелями, закладами громадського харчування, приміщеннями торговельно-розважального призначення і паркінгами, салонів з продажу автомобілів і їх технічного обслуговування зі створенням та благоустроєм парків відпочинку, скверів, дитячих майданчиків, із подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, що розташована у Голосіївському районі міста Києва на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1), який 29.10.2010 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) за №79-6-00791.
Позиція Верховного Суду
28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
29. Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
30. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
31. За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
32. У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
33. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
34. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон повʼязує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №905/1227/17).
35. Згідно з частиною 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, звʼязку, енергетики, оборони та іншого призначення.
36. Частиною 2 статті 20 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення Київради №532/2601 від 29.10.2009 та на момент укладення оспорюваного договору) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення обʼєктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Проте, як правильно зазначив апеляційний суд та не спростовано скаржником, в порушення вимог цієї статті ані органом державної виконавчої влади, ані органом місцевого самоврядування не приймалося рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:119:0063, розташованої на Столичному шосе (урочище Бичок, ділянка 1) у Голосіївському районі м. Києва.
37. Відповідно до статей 43, 44, 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обʼєктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та обʼєктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та обʼєкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, памʼятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені обʼєкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памʼятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
38. Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції, чинній з 16.02.2010) землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та обʼєктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону обʼєктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та обʼєктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та обʼєктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та обʼєктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та обʼєктів природно-заповідного фонду.
39. Відповідно до статті 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та обʼєкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною 1 цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та обʼєктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих обʼєктів.
40. Частинами 1, 5 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції, чинній з 16.02.2010) передбачено, що рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та обʼєктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Території та обʼєкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобовʼязання.