1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



16 серпня 2019 року

м. Київ



Справа № 16/139-09-3927




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Дунайська Нива"



на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (судді: Мишкіна М. А., Будішевська Л. О., Таран С. В.) у справі



за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південне-1"

до Кілійської міської ради Одеської області

про визнання права власності,




ВСТАНОВИВ:



1. Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Південне - 1" (далі - ТОВ "Південне - 1") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради, в якій просило визнати за ТОВ "Південне - 1" право власності на нежитлові приміщення, які складаються з літ. А - склад, літ. Б - павільйон для пасажирів, літ. В - сторожка, літ. Г - вбиральня, розташовані в м. Кілія, наприкінці дороги Кілія - паром , Кілійського району Одеської області, визнати право власності на нежитлове приміщення, яке складається з літ. А - павільйон для пасажирів, розташоване в м. Кілія, Кислицька дорога - 2 , визнати право власності на баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м. Кілія.

1.2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.09.2009 (суддя Желєзна С. П.) позов ТОВ "Південне - 1" задоволено. Визнано права власності ТОВ "Південне-1" на нежитлові приміщення, які складаються зі складу, позначеному у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008, під літ. А, площею 26,8 кв.м., під літ. Б павільйону для пасажирів, площею 15,2 кв.м., під літ. В сторожки, площею 6,5 кв.м., та вбиральні під літ. Г, розташовані в м. Кілія, наприкінці дороги Кілія - паром , Кілійського району Одеської області . Визнано права власності ТОВ "Південне - 1" на нежитлове приміщення павільйону для пасажирів, позначене у технічному паспорті, виготовленому 21.03.2008, під літ. А, площею 13,4 кв.м., розташоване в м. Кілія, Кислицька дорога – 2 . Визнано право власності на баржі БП-640 та БП-620, які розташовані в м. Кілія.

Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки правопопередником ТОВ "Південне - 1" - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Південний (далі - СВК "Південний") не було здійснено реєстрацію свого права власності на об`єкти нерухомості та відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи на спірні об`єкти. Це не дозволяє позивачу, як власнику, у повному обсязі реалізувати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, тому право позивача підлягає захисту шляхом визнання права власності на спірні об`єкти.

1.3. Селянське (фермерське) господарство "Дунайська Нива" (далі - СФГ "Дунайська Нива") подало 27.03.2019 апеляційну скаргу до Південно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009 в частині визнання права власності ТОВ "Південне -1" на баржі БП-640 та БП-620, розташовані в м. Кілія, і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

1.4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 поновлено СФГ "Дунайська Нива" процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СФГ "Дунайська Нива".

1.5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою СФГ "Дунайська Нива" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009 закрито.

Ухвала суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана особою щодо рішення господарського суду, яким питання щодо прав, інтересів та обов`язків цієї особи не вирішувалося. Між СФГ "Дунайська Нива" і ТОВ "Південне - 1" та Кілійською міською радою Одеської області відсутній правовий зв`язок у правовідносинах, з яких виник спір. Рішення суду від 21.09.2009 у мотивувальній частині не містить будь-яких суджень або висновків про права, інтереси і обов`язки СФГ "Дунайська Нива". Посилаючись на положення пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою СФГ "Дунайська Нива", оскільки встановив, що оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси та обов`язки СФГ "Дунайська Нива" не вирішувалося і скаржник не є учасником справи.



2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї



2.1. Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося СФГ "Дунайська Нива" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

2.2. У касаційній скарзі СФГ "Дунайська Нива" зазначає про порушення судом апеляційної інстанції положень, передбачених статтями 17, 236, 237, 254 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що СФГ "Дунайська Нива" здійснює свою діяльність на території острову Кислицький, а саме орендує земельні ділянки (паї) членів та засновників колишнього СВК "Південний", використовуючи їх для вирощування сільськогосподарських культур. Єдиним шляхом доступу сільськогосподарської техніки та вантажів СФГ "Дунайська Нива" на острів та з нього на території Кілійського району Одеської області є паромна переправа колишнього СВК "Південний". Паромна переправа складається з двох з`єднаних між собою барж. Вважає, що паромна переправа є майном загального користування, оскільки відповідно до Статуту СВК "Південний" паром було визнано майном загального користування. На думку скаржника, оскільки паромна переправа є майном загального користування, то відповідно СФГ "Дунайська Нива" є учасником правовідносин щодо користування ним, а тому рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009 фактично позбавило СФГ "Дунайська Нива" права користування майном загального користування. Звертає увагу на те, що ТОВ "Південний - 1" обмежує доступ на територію острову з 2010 року (після ухвалення судом рішення про визнання права власності) і таке обмеження скаржник вважає протиправним. Крім того, скаржник зазначає, що власник недобросовісно користується своїми правами, оскільки використовує паром в якості засобу тиску на власників земельних ділянок шляхом укладення з ними короткострокових договорів про надання послуг за проїзд на острів двічі на рік.

2.3. ТОВ "Південне - 1" надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 залишити без змін. ТОВ "Південне - 1" вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується виключно на формальних міркуваннях скаржника та не містить обґрунтування неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Зазначає, що оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 21.09.2009 СФГ "Дунайська Нива" не спрямоване на захист прав, інтересів цієї особи у відносинах, з яких виник спір, спір про право на баржі саме між скаржником та сторонами даної справи відсутній. Натомість, скаржник має на меті позбавлення ТОВ "Південне - 1" права власності з мотивів створення йому перешкод у господарській діяльності, а перешкодами вважає стягнення плати за користування паромною переправою.

2.4. Скаржником надано письмові пояснення щодо викладених у відзиві ТОВ "Південне - 1" аргументів. СФГ "Дунайська Нива" вважає доводи ТОВ "Південне-1" безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.



3. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини



3.1. СФГ "Дунайська Нива" у порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 21.09.2009.

3.2. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, СФГ "Дунайська Нива" посилалося на те, що воно орендує земельні ділянки на о. Кислицький. За позивачем за рішенням суду було визнано у 2009 році право власності на паромну переправу, яка складається з двох барж. У зв`язку із цим він створює перешкоди у доступі на острів, вимагаючи сплати коштів за переправу, тоді як паромна переправа (баржі) є майном загального користування.

3.3. На підтвердження своїх доводів СФГ "Дунайська Нива" було надано до суду апеляційної інстанції типові договори оренди землі від 01.01.2007 року, та договори оренди землі від 25.10.2017, укладені між фізичними особами (орендодавцями, власниками земельних ділянок) та СФГ "Дунайська Нива" (орендарем) щодо передачі в оренду земельних ділянок на о. Кислицький на території Кілійської міської ради.

3.4. Постановляючи оскаржувану у справі ухвалу за апеляційною скаргою особи, не залученої до участі у справі, суд апеляційної інстанції надав оцінку викладеним в апеляційній скарзі доводам скаржника і встановив, що судовим рішенням від 21.09.2009 питання про права, інтереси та (або) обов`язки СФГ "Дунайська Нива" не вирішувалися.

3.5. Суд апеляційної інстанції встановив, що на поданих суду копіях типових договорів оренди землі від 01.01.2007 немає відповідної відмітки про державну реєстрацію цих договорів. Відсутність державної реєстрації підтвердив представник скаржника у судовому засіданні. Оскаржене рішення ухвалено 21.09.2009.

З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що скаржник не довів, належними та допустимими доказами обставини використання на умовах оренди земельних ділянок на о. Кислицький у 2009 році.

3.6. Відносно доводів скаржника про те, що визнанням права власності на баржі порушується його право як суб`єкта права загального користування цим майном, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані доводи не спричиняють висновку про наявність підстав, визначених ч.1 ст.254 ГПК України, для виникнення процесуального права на оскарження судового акта, оскільки будь-який правовий зв`язок між СФГ "Дунайська Нива" та сторонами справи на момент ухвалення рішення господарського суду Одеської області 21.09.2009 з цього не випливає. Оскаржуване рішення не містить в мотивувальній частині будь-яких суджень стосовно прав та обов`язків СФГ "Дунайська Нива", в резолютивній частині відсутні прямі вказівки на права, інтереси та/або обов`язки цієї особи.

3.7. Крім того, судом апеляційної інстанції наголошено, що оскарження рішення господарського суду Одеської області 21.09.2009 у даній справі СФГ "Дунайська Нива" не спрямоване на захист прав, інтересів цієї особи у відносинах, з яких виник спір (відносинах власності), оскільки спір про право на баржі саме між скаржником та сторонами даної справи відсутній. Суд апеляційної інстанції вказав, що скаржник має на меті позбавлення ТОВ "Південне-1" права власності, набутого за рішенням суду, з мотивів створення йому перешкод у господарській діяльності. При цьому встановив, що між скаржником та ТОВ "Південне - 1" у 2017-2019 роках було укладено чотири договори на надання послуг щодо проїзду на о. Кислицький, за якими він погодився отримувати саме від ТОВ "Південне-1" послуги щодо проїзду на острів Кислицький через паромну переправу за плату. При цьому ТОВ "Південне-1" зобов`язувалося забезпечити утримання паромної переправи в технічно справному стані, постійно контролювати технічний стан парома, забезпечувати безпеку переїзду транспортних засобів через паром (пункт 2.4 договору №1 від 01.01.2019р.).



4. Позиція Верховного Суду



4.1. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.2. Предметом спору у цій справі є вимога ТОВ "Південне -1" до Кілійської міської ради Одеської області про визнання права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на баржі БП - 640 і БП -620, які розташовані в м. Кілія Одеської області.

4.3. За змістом частин 1, 2 статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.




................
Перейти до повного тексту